Батьківщина... Для кожного у цьому слові свій зміст. Для одних - це вся
країна, для других - рідне місто чи селище, в якому народився і виріс,
для третіх- не більше і не менше, як батьківське подвір'я. Наповнення
цього слова залежить і від епохи, в яку народився і в якій відбулося
усвідомлення себе в контексті країни. Якщо я запитаю дідуся, що для
нього значить Батьківщина, він, як завжди, замислиться, поринаючи у
старі часи, і у відповідь проспіває відомі, особливо старшому
поколінню, слова з пісеньки: "Мой адрес - Советский Союз!".
Я такого поняття Батьківщини, чесно кажучи, не дуже розумію. Але знаю,
що це досить сильне відчуття. Часто дідусь згадує зі сльозами на очах
"добрі старі часи". Для нього Батьківщина - не тільки простір, а й час.
Татова Батьківщина - Україна, а якщо точніше, каже він, то це
батьківське обійстя, той старий дуб, що біля млина дядька Тараса, і
біла пахуча вишня біля хати. І я замислився тоді: а коли мої діти
запитають, що для мене означає слово Батьківщина, що я відповім?
Прислухаюся до внутрішнього голосу, і вже тепер хочеться сказати так
багато! Батьківщина... Скільки ж у ній усього! Воно починається з
батьківського слова - простого, доброго, мудрого, а далі... далі так
усього багато - без меж.
Источник: http://www.parta.com.ua |
