Дитячі вірші про весну - Українські вірші для дітей - Все на українській мові - Каталог статей - Школьный двор
Четверг, 30.03.2017, 16:38Приветствую Вас Гость | RSS
Школьный двор
Меню сайта
Праздники Украины
Категории раздела
Українські вірші для дітей [83]
Матеріал до новорічних свят [13]
Матеріали до свята День учителя. [7]
День св. Валентина Свято всіх закоханих. Частушки, сценарії та легенди. [5]
8 березня Сценарії, привітання. [1]
Всяка всячина [58]
Прислів’я та приказки [72]
Український фольклор та народна творчість [4]
Афоризми і "крилаті" вислови [25]
Загадки для дітей [30]
Українські народні пісні [3]
Готуємо уроки разом! [20]
Кредитка
Поиск

Каталог статей


Главная » Статьи » Все на українській мові » Українські вірші для дітей

Дитячі вірші про весну

Весна

В. Бондаренко

У березні, у березні
Верба цвіте на березі,
Осика від граків рясна,
Бо це весна, весна, весна!

І сонця тепле колесо
Зігріло ніжний пролісок,
І дзюркотять потічки
До голубої річки.


Веснянка

О. Олесь

А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Ясне-щире золото
Розлило, розлило.
На вулиці струмені
Воркотять, воркотять,
Журавлі курликають
Та летять, та летять.
Засиніли проліски
У ліску, у ліску,
Швидко буде земленька
У вінку, у вінку.
Ой, сонечко-батечку,
Догоди, догоди!
А ти, земле-матінко,
Уроди, уроди!


Весна

Д. Павличко

До мого вікна
Підійшла весна,
Розтопилася на шибці
Квітка льодяна.

Крізь прозоре скло
Сонечко зайшло
І поклало теплу руку
На моє чоло.

Видалось мені,
Що лежу я в сні,
Що співає мені мати
Золоті пісні,

Що мене торка
Ніжна і легка,
Наче те весняне сонце,
Мамина рука.


Весняні струмочки

Г. Демченко

Цілу зиму спали,
На тепло чекали,
А тепер прокинулись,
Зразу бігти кинулись,
Дзвінко заспівали:

- Ми струмочки весняні,

Ми струмочки голосні,
Спішимо до річеньки,
Нашої сестриченьки.


Навесні

І. Франко

Надійшла весна прекрасна
Многоцвітна, тепла, ясна,
Ніби дівчина в вінку.
Ожили луги, діброви,
Повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику.


Сидить весна на гілочці

Г. Могильницька

Сидить весна на гілочці
Та й гойдається.
Хто не йде стежинкою
Зупиняється:
- Подивіться, людоньки,
На галузочці
Гойдається Веснонька
В синій блузочці.


Веснянки

Т. Коломієць

Ішла весна красна
У синій хустинці.
Несла весна красна
У скрині гостинці.

Ягнятам – травицю,
Гусятам – водицю,
Каченятам – ряску,
А малятам – ласку.


Березень

Наталя Забіла

Тут надходить третій місяць,
Той, що Березнем зовуть.
Ще з-під стріх бурульки висять
І поволі розтають.

Восьме березня, звичайно,
Пам’ятає кожен сам:
Встаньмо вранці й привітаймо
Всіх жінок і наших мам.

Ось весна вже зовсім близько.
З гір біжить, шумить потік.
Нам в гаю дає берізка
Свій живущий, свіжий сік.


Квітень

Наталя Забіла

Весно, весно! Перші квіти
Розцвітають на землі.
Сині проліски привітно
Зводять вінчики малі.

І хоч, може буде влітку
Більше квітів запашних,
Та для нас найперша квітка
Наймиліша від усіх.

Завжди ми її помітим,
З лісу в дім принесемо.
І тому цей місяць Квітнем
По заслузі ми звемо.


Травень

Наталя Забіла

Ось і Травень, ясний Травень
Праздниково землю вбрав
В одяг свіжий та яскравий
Із рясних зелених трав.

Перше травня славим здавна –
Свято праці і весни,
А за ним – Дев’яте травня,
Перемоги день ясний.

В кожнім селищі та місті
Стоголосий спів луна.
В травах, квітах, свіжім листі
Переможно йде весна.


Весняна пісенька

О. Пчілка

Весна-чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала

І проліски, й травка,
Й зелена муравка,
І кульбаба рясна,
І фіалка ясна –

Всі квіти весняні,
Веселі, кохані
З-під листя виходять.
Голівки підводять
Од сну зимового
До сонця ясного!

Ті квіти дрібненькі,
Мов діти маленькі.
Розбіглися в гаї,
Я їх позбираю
В пучечок до купки –
Для мами-голубки.


Дід Мороз і Весна

П. Воронько

Дуже хвастав Дід Мороз:

- Я страшніший бур і гроз,

Вже кого полоскочу –
Не до сміху, до плачу.
Я нікого не боюсь,
Всім дошкулити берусь!
Тут з’явилася Весна,
Уклонилася вона
І сказала: «А мене?»
Дід у ліс як дремене
І кричить з кущів: «Ой, Весно!
Зовсім це уже не чесно!
Ти мені, красуне мила,
Сиву бороду спалила».
А Весна стоїть, сміється:
- Хай Мороз не задається!


Веснянка

В. Ладижинець

Таравонько-травонько,
Зеленись,
Золотому сонечку
Поклонись,
Щоб розквітла яблунька
На горі,
Щоб гулялось весело
Дітворі.
А ми того сонечка
Промінці
Упіймаймо решетом
У руці.
Заплетемо в коси їх,
Мов стрічки.
Хорошії ж матимемо
Кіснички.
Зеленись же, травонько,
Зеленись,
Золотому сонечку
Поклонись.


Останній сніг

В. Кочевський

Під розлогим дубом
Нам на втіху
Заховавсь від сонця
Клаптик снігу.

Як зима тікала,
Лісом бігла,
Загубилась в неї
Хустка біла.

І на білосніжній тій хустині
Пролісок розплющив очі сині.


Жук

М. Демидов

Жук літає: «Жу-жу-жу!
Всіх сьогодні розбуджу.
Прокидайтеся від сну –
Зустрічать ідем весну!»

А травиця шепче: «Шу-у!
Я рости спішу, спішу…»
Віти листям шелестять:

-Сонце раді ми вітать!

Все прокинулось давно,
Тільки дощику ждемо,
Хай умиє нам листки
І розчеше пелюстки!


Котики вербові

А. Камінчук

Сонце по діброві
Ходить, як лисичка.
Котики вербові
Жмурять жовті вічка.

Вже не хочуть спати,
Хоч і трішки сонні,
Гріють лапенята
На яснім осонні.


Дві бурульки

В. Паронова

Дві бурульки, дві сестрички
Учепилися за дах.
Довгоносі льодянички
Весну стрінули в сльозах.

Сонце лагідне, гаряче
Їх цілує у носи,
А вони ще гірше плачуть,
Від пекучої краси.

Сонце шепче: «Не чіпляйтесь
За старий іржавий дах!
Із водою розливайтесь
Та співайте у струмках».


Вербові котики

Н. Забіла

На вербі, на пагіллі
Білі-білі котики
Доторкнуться лагідно
Лоскотливим дотиком,
Доторкнуться котики
Білі, невеличкі,
До руки, до ротика,
До моєї щічки.

Відламаю гілочку,
Гілочку-вербичку,
Та поставлю в пляшечку,
В пляшечку, в водичку.
Щоб листочки-стрілочки
Стали розвиваться
На вербовій гілочці
У моїй кімнатці.


Березень як зайчик

А. Камінчук

Вітерець легенький
Тихо повіва.
Під сніжком м’якеньким
Дихає трава.

Вже синиччин тенькіт
Чути звіддаля,
Пролісок синенький
Вічка розтуля.

Дощик-накрапайчик
Рясно припуска.
Березень, як зайчик,
Вибіг із ліска.


Бурулька

Н. Завальська

Чому бурулька сльози ллє
І спокою нам не дає
Бо хоче бути… брунькою –
А зовсім не бурулькою.
Щоб не текти струмочком
А прорости листочком.


Капель

В. Паронова

Плаче на даху сніжок:
Розтопився кожушок.

- З вами я не встиг награтись,

Час настав, пора прощатись.

Сонце світить і пече –
Білий сніг слізьми тече.
І на сонечку сльозинки
Заспівали пісню дзвінко.

Кап-кап-кап – капель дзвенить,
За віконцем дріботить,
Стихне, сили набирає,
Знову пісню починає.


А ми шпаківні будували…

Г. Бойко

А ми шпаківні будували..
Як розпускалися садки,
До нас весною завітали
Веселі наші співаки.

І ціле літо, ціле літо
Вони співали нам пісні.
Повиростали їхні діти,
Такі ж співучо голосні.


Верба

Катерина Перелісна

Тане сніг,
Течуть струмки,
Ожива травичка,
І до сонця гілочки
Простяга вербичка.
І м’якенькі, як пушок,
Ніжні і шовкові
Ніжно дивляться з гілок
Котики вербові.


Весна, весна!

Б. Лепкий

Весна, весна!
Листям зелена,
Квітками рясна,
Усміхнена, весела, голосна.


Про Альошу і калошу

Грицько Бойко

Бабуся шукає:

- А де це ж калоша? –

Калошу, мов човник,
Пускає Альоша.

Альоша гукає:

- Бабусю, весна!

Віддайте і другу –
На що вам одна?

 








Источник: http://www.pravda.rv.ua/
Категория: Українські вірші для дітей | Добавил: ZZolotko (24.02.2011)
Просмотров: 6927 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 2.8/4
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
SiteHeart
загрузка...
загрузка...
Друзья сайта













   















Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0