|
Каталог статей
Читання-Вірші про пори року та місяці Добірка віршів
Вірші про пори року та місяці
Пори року
ЯКА ПОРА?
Все у зелені довкола: Пасовище, і поле. Мчать струмочки до ріки, Ліплять гнізда ластівки. І в сороки новина, Сповіщає всіх вона: Наближається ВЕСНА!
ЯКА ПОРА?
В небі ластівка летить, З вітром листя шелестить, Воду п’є лелека. Сонце палить. Спека. Дозріває жито. Яка пора? ЛІТО.
ЯКА ПОРА?
В зеленім лісі побував Якийсь художник – і поволі Дерева перефарбував У золотисто-жовтий колір. – Ти хто такий? – я здивувавсь‚ – Чому тебе не бачив досі? – То придивися‚ – хтось озвавсь‚ – І ти тоді побачиш ОСІНЬ.
ТО ІШЛА ВЕСНА
Щось на землю гуп та гуп – Падає із даху. Підійнявсь у Гриця чуб, Весь тремтить від страху. Хлопчик страх свій переміг, Визирнув з вікна: З даху падав мокрий сніг – То ішла весна.
Місяці
СІЧЕНЬ
– Я народивсь на Рік Новий, Люблю мороз і сніг, І тчу я килим зимовий – Дарунок мій для всіх.
Я холод не послаблюю, З хурделицями мчу, Морозом, наче шаблею, Січу! Січу! Січу!
ЛЮТИЙ
Із братом Січнем схожі ми, Хоча і не близнята. Без нас не буде і зими, Як нас без мами й тата.
Зима відходить. Їй сліди Я замітаю вчасно! Лечу – туди, біжу – сюди, Тому й лютую часто.
БЕРЕЗЕНЬ
Що вище сонце – довші дні. Зима ховається в барлогу, А я сестрі своїй весні Встеляю травами дорогу.
Ще не прокинусь ліс від сну, Ще ручаї стежки вивчають, А вже берізоньки весну Пташиним співом зустрічають.
КВІТЕНЬ
Я змалечку квіти люблю, як життя. Їх знаю напам'ять, на дотик. Вирощую, пещу, як мама дитя, І дня не сиджу без роботи.
У домі без квітів, як без немовля. Батьки в ньому, наче сирітки... Я хочу, щоб наша планета Земля Була дуже схожа на квітку.
ТРАВЕНЬ
– Я у весни – останній місяць. Її я славлю, як поет. І, мов художник-живописець, Малюю травами портрет.
Ще й покриваю ніжним цвітом Закучерявлені сади, Щоб працьовиті бджілки дітям Збирали сонячні меди.
ЧЕРВЕНЬ
– Я відкриваю двері в літо, Де теплим сонечком зігріто Повітря, небо, землю, води, Де все росте і плодородить.
Й мені дістанеться роботи: Лише встигай бур’ян полоти І проганяти без перерви З плодів жуків, пташок і черви.
ЛИПЕНЬ
Від спеки можна закипіти. Я ж в холодочку не лежу. Що брат не встигне доробити, Те я йому допоможу.
Цвітуть довкола густо липи І бджоли мед несуть в село... Узимку чаю з цвітом випий – Простуди – наче й не було!
СЕРПЕНЬ
Я – завершальний місяць літа. Мені в цей час – не заважай. Не можу й хвильки відпочити – Спішу зібрати урожай.
Колись жита серпом косили, Від того й Серпнем звуть мене. Тепер комбайни мчать стосилі, Їх дядько Серп не дожене.
ВЕРЕСЕНЬ
Про осінь кажуть: золота. А я додав би: ще й багата. Йдучи по селах і містах, Вона несе з собою свято.
І я за щедрий урожай, Який зібрати нам вдалося, Вручу їй теплий коровай І верес, вплетений в колосся.
ЖОВТЕНЬ
Не встигла осінь відпочити, Пройтись лісами і садами, Все листя їй позолотити, Намилуватися плодами, А вже земля про літо мріє І я спішу її зорати, Щоб золотим зерном засіять Поля на урожай багаті.
ЛИСТОПАД
Пожовкло листя і трава – І я вступив в свої права. З дитинства до роботи звик: Я садівник, орач, двірник. Шаную дуже чистоту – Зриваю листя і мету З своїми друзями-вітрами Бо вже зима не за горами.
ГРУДЕНЬ
Зима. І як тут не радіти – Її давно чекають діти. І я спішу з морозом, снігом, Переробляю воду в кригу. Під снігом спить промерзле груддя, Воно збирає силу в груддях. У кожній грудочці вважай Живе майбутній урожай.
*** Січень січе, Лютий лютує, Березень плаче, Квітень квітує, Травень під ноги стелить травицю, Червень складає сіно в копиці. Липень медовий бджілок чарує, Серпень чудовий булки даруює, Вересень трусить груші в садочку, Жовтень гаптує клену сорочку, Йде листопад - застеля килими, Грудень приходить - початок зими...
Источник: http://teacher.at.ua |
Категория: Готуємо уроки разом! | Добавил: ZZolotko (23.10.2009)
|
Просмотров: 2967 | Комментарии: 1
| Рейтинг: 2.5/2 |
|
загрузка...
загрузка...
|