Я і Україна-Вiршi дiтей про рiдний край На допомогу учню - Готуємо уроки разом! - Все на українській мові - Каталог статей - Школьный двор
Суббота, 25.10.2014, 13:09Приветствую Вас Гость | RSS
Школьный двор
Меню сайта
Праздники Украины
Категории раздела
Українські вірші для дітей [83]
Матеріал до новорічних свят [13]
Матеріали до свята День учителя. [7]
День св. Валентина Свято всіх закоханих. Частушки, сценарії та легенди. [5]
8 березня Сценарії, привітання. [1]
Всяка всячина [58]
Прислів’я та приказки [72]
Український фольклор та народна творчість [4]
Афоризми і "крилаті" вислови [25]
Загадки для дітей [30]
Українські народні пісні [3]
Готуємо уроки разом! [20]
Кредитка
Поиск

Каталог статей


Главная » Статьи » Все на українській мові » Готуємо уроки разом!

Я і Україна-Вiршi дiтей про рiдний край На допомогу учню

Вiршi дiтей про рiдний край

 

 

Як зветься край цей – відгадай

 

Друже, спробуй відгадай,
Де знаходиться цей край.
Ти, напевно, здогадався,
Хоч раніше помилявся,
Що лани, гаї квітучі,
Ще й степи, поля родючі,
Річка з назвою Оріль,
У дворах плетучий хміль,
У садах плоди рясненькі,
Восени в лісах гриби,
Наче виросли з води,
Ще й травичка зелененька,
На ній квіточка гарненька,
Не одна - суцільний килим,
Що весною став красивим.
Все це рідна Україна -
Слобожанщина моя.

                                             Платонова Iрина

 

Харківщина - це й футбол

 
Харківщина - земля рідна,
Я ізмалку тут живу.
Цілий день можу лежати
В яблуневому саду.
Роздивляюсь дивні хмари,
Що неначебто примари,
Летять собі в небесну даль,
У світ незнаний гай-гай-гай.
Опускаю очі - бачу:
Друг Вітько до мене йде,
М’яч за голову кладе:
"Досить спати - йди гулять,
Онде хлопці вже стоять".
Тут мене, немов зірвало,
Чом м’яча не поганять?
Мені весело, чудово,
І хоч знаю, певно, вдома
Всі чекають вже давно,
Проте ж не бере утома,
Я в азарті. От кіно.

                                               Безпалий Владислав

 

Красу землі в душі ношу

 

Харківщина - моя батьківщина,
Як радіє тут кожна хатина,
Коли білі красиві садки
Одягаються в диво - вінки.
Тут у нас поля родючі,
Пташки веселі і співучі,
В парках є дуби кремезні,
Дуже-дуже величезні.
В гаю тендітні квіточки,
Немов маленькі діточки,
Пнуться й тягнуться до сонця,
Мовби промінь до віконця,
В полі соняшник цвіте –
Все за сонечком іде.
Над водою веброліз,
Ну й багато в нього кіс!
Вздовж дороги - кущ калини,
Що сміється серед днини,
А іще краси, краси, -
Шепчуть луки і ліси.
Та і я усім кажу:
Я ж в душі все це ношу
І узимку , і весною.
Краю мій, я лиш з тобою!

                                           Григоренко Алiна

 

Пригрій сильніше,сонечко

 

Всміхнулось ясне сонечко –
Я в ліс мерщій біжу.
До перших квітів — пролісків
У гості я спішу.

Вклоняюся кленочкам,
Травичці молодій –
Й прошу - благаю сонечко:
Пригрій сильніш, пригрій.

Щоб все навкруг засяяло,
Дружненько зацвіло,
Щоб в нашому куточку
Гарнесенько було.

                                      Онай Iнеса

 

Батьківська земля  


Харківщина - це рідна земля,
На якій народилася я.
У городах співучий струмок,
Що скликає до себе пташок.
Ліс чарівний, привітний лужок
І рідненької хати високий дашок.
А іще Харківщина - це наша сім’я,
Дружна, велика батьківська рідня,
У якій лине завжди і радість, і сміх,
А якщо у нас горе - то спільне для всіх.

                                                   Сидоренко Марина

 

Живу порадою донині


Моє коріння з Буковини,
Проте нема у тім провини,
Що я живу зовсім не там,
А тут, на сході України,
Де віти кленів і ліщини
Мені шептали: "Спи, засни –
Й побачиш простір Харківщини,
її найкращії картини,
В яких є поле, ліс і гай –
Де хочеш, сонце зустрічай.
Пізнай цілющість різних трав,
Їх час збирання не проґав.
Навчися час не марнувать,
Хвилину кожну цінувать.
Рости собі з роси й води,
Дивись лиш край не підведи".
З цими словами я й живу,
І край ріднесеньким зову.

                                   Степаненко Наталiя

 

Ти дивуй, наш краю, світ
Моє село, моя родина...
Біля хатиноньки калина.
Глянь, як стука у вікно
Гроном, схожим на вино.
У садочку гарні квіти,
Хіба можна їх не взріти?
Я за ними доглядаю:
Щодня щедро поливаю
Й вириваю бур’янець
Аж під самий корінець.
Дуже хочу, щоб у нас
Якнайбільш було прикрас.
Щоб обійстя вигравало,
Мов розкішне покривало.
Адже харківська земля
Від природи все взяла:
Колір, гаму, пишний цвіт -
Тож дивуй, наш краю, світ!

                                    Платонова Iрина

Источник: http://teacher.at.ua
Категория: Готуємо уроки разом! | Добавил: ZZolotko (23.10.2009)
Просмотров: 855 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 3.0/2
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email:
Код *:
SiteHeart
загрузка...
загрузка...
Друзья сайта













   















Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0