Ще дуже тепло, але вже смутно від заходу збіглого літа. Дерева
скидають обпалене за літо листя. Здається, що стовбури темніють, вони
втомилися й хочуть спати. Невгамовні дрібні павучки з неймовірною
швидкістю плетуть павутини, і ти, не бачачи, зриваєш їхньої пастки.
Особливо радісні чомусь птахи. Хтось збирається в дорогу, хтось,
од’ївшись за літо, готується до зими, а молоді виводки надзвичайно
активні, пурхають, б’ються. Вони ще не знають, що таке зима й не
чекають її підступу. На схилах, у високій траві, стрімко проносяться
ящірки. Тільки шурхіт і погойдування трави видає їхня присутність. Ще
літають бджоли. Їх мало, а поле їх важкий і милостивий. Самотній метелик
погойдується на важкій квітці реп’яха. Вона може так довго сидіти,
склавши крила, що, здається, не злетить уже ніколи.
Источник: http://shkolnik.in.ua |
