|
Каталог статей
Твiр-розповiдь. Мої друзi
Кажуть, що справжнiх друзiв не може бути багато. Я вважаю, що це
правильно. У мене є безлiч знайомих, проте справжнiх друзiв — лише
двоє. Це мої однокласники — Iгор i Андрiй.
Чому саме їх я вважаю
моїми друзями? Вiдповiдь проста: менi з ними цiкаво, приємно. I,
головне, вони завжди допоможуть у скрутну хвилину порадою i дiлом. Вони
доводили це неодноразово.
Так сталося, що ми троє живемо поруч, в одному мiкрорайонi. Тому немає
особливих проблем iз зв'язком. Ми бiгаємо один до одного в гостi, разом
робимо уроки, ходимо гуляти. Оскiльки ми вважаємо себе справжнiми
друзями, то намагаємося зацiкавити i розважити один одного. У мене
вдома є безлiч книжок та iграшок, тому я часто запрошую Андрiя та Iгоря
до себе в гостi. Поки ми граємося, мама готує нам смачний обiд. А
потiм, буває, усi разом робимо деякi складнi завдання. Iнодi ми ходимо
додому до Андрiя грати на комп'ютерi. Я хочу в майбутньому серйозно
зайнятися програмуванням, i в цьому менi допомагає Андрiїв батько —
Олексiй Миколайович. Вiн працює програмiстом у фiрмi й досконало знає
свою справу.
У школi приятельськi щирi стосунки мiж нами не зникають. Навпаки, ми
намагаємося триматися разом, не давати ображати жодного з нас. Якщо
сталася з кимось з нас неприємнiсть чи в чомусь непотала нило, то ми
робимо усе, щоб допомогти чи заспокоїти товариша.
Ми товаришуємо вже два з половиною роки. Бували й суперечки,
i непорозумiння, i розрив стосункiв. Але через певний час усi ми
намагались їх вiдновити. I це нам вдавалося. Я думаю, що товаришами ми
залишимося на все життя.
Источник: http://gdz.org.ua/showthread.php?t=1497 |
| Категория: Шкільні твори на українській мові | Добавил: ZZolotko (10.09.2009)
|
| Просмотров: 3249
| Рейтинг: 3.5/2 |
|
загрузка...
загрузка...
|
