Вірші про осінь - Українські вірші для дітей - Все на українській мові - Каталог статей - Школьный двор
Четверг, 08.12.2016, 09:58Приветствую Вас Гость | RSS
Школьный двор
Меню сайта
Праздники Украины
Категории раздела
Українські вірші для дітей [83]
Матеріал до новорічних свят [13]
Матеріали до свята День учителя. [7]
День св. Валентина Свято всіх закоханих. Частушки, сценарії та легенди. [5]
8 березня Сценарії, привітання. [1]
Всяка всячина [58]
Прислів’я та приказки [72]
Український фольклор та народна творчість [4]
Афоризми і "крилаті" вислови [25]
Загадки для дітей [30]
Українські народні пісні [3]
Готуємо уроки разом! [20]
Кредитка
Поиск

Каталог статей


Главная » Статьи » Все на українській мові » Українські вірші для дітей

Вірші про осінь

В лісі осінь. Так пахне грибами...
Жовте листя з берези летить.
Верби схилені над ставами.
У намисті калина стоїть.

Стало тихо. Пташок немає...
Відлетіли у теплий край.
Тільки білка вгорі стрибає
І шепочеться листячком гай.

А вітрець налетить, закружить
Жовте листя в танку смішнім.
В верховітті дубовім затужить
Й ненадовго затихне у нім.

Осінь наша, осінь. Марія Познанська

Осінь наша, осінь -
Золота година,
Неба ясна просинь,
Пісня журавлина
Бабиного літа
Довгі, білі коси...
І дорослі й діти
Люблять тебе, осінь.

Та не тільки славна
За свою ти вроду -
Урожай іздавна
Ти несеш народу:
Щедра і дорідна,
Пахнеш ти медами,
Славиш край наш рідний
Зерном і плодами!

Осінь. Володимир Сосюра

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.

В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.
В'яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
і берізка гола мерзне за вікном.


Осінь. Олесь Лупій

Біжи до мене, дітвора,
Дзвінка, срібноголоса !
Весни я рідная сестра –
Багата, щедра осінь.
 
Мою сестру  ви, малюки,
Безмірно полюбили
За ясне сонце, за квітки,
За гай співучий, милий.
 
Я також вас розвеселю,
Не дам засумувати.
Пісні веселі я люблю,
Люблю потанцювати.
 
На мене вітер налітав
І обливав дощами,
Страшними зливами лякав,
Та я зустрілась з вами.
 
Віддам гостинці вам свої,
Всі груші, дині, сливи.
Зі мною, дітоньки малі,
Ви будете щасливі.

Осінь. Я. Щоголів

Висне небо синє,
синє, та не те!
Світить, та не гріє
сонце золоте.

Темная діброва
стихла і мовчить;
листя пожовтіле
з дерева летить.

Хоч би де замріла
квіточка одна;
тільки й червоніє,
що горобина.

Здалека під небом,
в вирій летючи,
голосно курличуть
журавлів ключі.

Кленові листки. І.Блажкевич

Осінь, осінь... Лист жовтіє.
З неба часом дощик сіє.
Червонясте,золотисте
Опадає з кленів листя.
Діти ті листки збирають,
У книжки їх закладають.
Наче човники, рікою
Їх пускають за водою.
З них плетуть вінки барвисті -
Червонясті, золотисті. 



Источник: http://ditky.at.ua
Категория: Українські вірші для дітей | Добавил: ZZolotko (06.09.2011)
Просмотров: 1042 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 4.0/1
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
SiteHeart
загрузка...
загрузка...
Друзья сайта













   















Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0