|
Каталог статей
Вражливий Василь
Василь ВРАЖЛИВИЙ
Вражливий (справжнє прізвище Штанько) Василь Якович народився
1903 року в м. Опішня Зіньківського повіту на Полтавщині в багатодітній
сім'ї селянина-середняка. Закінчив сільську школу, вчився у
Зіньківській, а потім Полтавській гімназіях. За порадою батьків
поступив до агрономічної школи, але не закінчив її. Бо переміг потяг до
літературної творчості, якою займався з юних літ під впливом земляка
А.Заливчого. Належав до Спілки селянських письменників "Плуг", потім
увійшов до ВАПЛІТЕ, а після її ліквідації - до "Пролітфронту".
Друкувачися почав з 1923 року. Перша книжка оповідань "В яру"
вийшла друком 1924 року. Потім видав збірки "Земля" (1925), "Вовчі
Байраки", "Молодість" (1929), повість "Батько" (1929), "Шість
оповідань" (1930), "Перемога" (1932) та ін. У час активізації
міжнаціональних стосунків у країні написав роман "Справа серця" (1933)
- про тодішнє життя в Казахстані. Одночасно перекладав з французької.
Будучи другом Є.Плужника, В.Підмогильного, Г.Епіка,
В.Вражливий, звичайно ж, потрапив і до однієї з ними "контрреволюційної
організації" під час масових арештів після вбивства С.Кірова у грудні
1934 року. А щодо своїх політичних поглядів, то на допитах після арешту
25 грудня 1934 року в Харкові заявив: я не був ні в яких партіях, був
просто націоналістом; я вихованець Хвильового, перебував під його
впливом, і вже у 1927-28 роках це визначило мій подальший політичний
шлях..
Підстав для арешту В.Вражливого для підручних Ягоди не і треба
було довго шукати. Вони використали такі риси його вдачі, як
товариськість, готовність допомогти людям. Його квартира у Харкові була
своєрідним готелем, де ночували всі приїжджі літератори. Ю.Смолич у
"Розповідях про неспокій" згадував: "Квартира Вражливого - надто після
того, як він розійшовся з дружиною, - взагалі перетворилася на щось
середнє між невеличким домашнім клубом та маленькою нічліжкою.
Збиралися в нього чимало товаришів - Йогансен, Слісаренко, Павло
Іванов, Сухомлин, Ковтун (Вухналь), інші... На письмовому столі
ночував, приїздивши з рідної Охтирки, Багряний, на столі в їдальні -
Плужник, коли прибував із Києва до Харкова".
Коли зі Львова переїхала до Харкова сім'я письменника Антона
Крушельницького, вона на перший час теж знайшла прихисток у квартирі
В.Вражливого. Після арешту Крушельницьких у листопаді 1934 року (сини
Антона - Іван і Тарас - були розстріляні разом із Косинкою, Влизьком у
грудні 1934-го), як писав у "Нотатках про літературне життя 20-40-х
років" І.Сенченко, "тут і ламати голову довго не доводилося. Бо, бачте,
Василь Вражливий організував на своїй квартирі явочний пункт для
шпигунів і диверсантів. І чудового письменника, свіжу, благородну,
творчу людину було знищено".
В.Вражливого було засуджено 27-28 березня 1935 року разом із 16
звинуваченими на процесі боротьбистів у Києві виїзною сесією Військової
колегії Верховного Суду СРСР на 10 років концтаборів. Відбував заслання
на Соловках. Постановою трійки УНКВС по Ленінградській області повторно
засуджений до розстрілу.
Вирок виконано 8 грудня 1937 року.
Реабілітований 1956 року посмертно.
|
| Категория: Биография украинских поэтов и писателей | Добавил: ZZolotko (27.06.2009)
|
| Просмотров: 861 | Комментарии: 1
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
загрузка...
загрузка...
|
