|
Каталог статей
Сухомлинський Василь
Сухомлинський Василь Олександрович
(1918-1970)
педагог, публіцист, письменник
Закінчив Полтавський педагогічний інститут (1939). 1935 р. розпочав
педагогічну діяльність. Працював учителем у Василівській школі
Онуфріївського району, учителем і завучем в Онуфріївській середній
школі. Багаторічний (1947—1970) директор Павлиської середньої школи.
Кандидат педагогічних наук (з 1955), автор багатьох книг, брошур і
статей, художніх творів для дітей. Розробляв питання теорії і методики
виховання у шкільному колективі та родині, всебічного розвитку
особистості учнів, педагогічної майстерності. Особливу увагу приділяв
патріотичному вихованню дітей і молоді, проблемам розумового,
морального, естетичного та трудового виховання школярів. Книга
В.О.Сухомлинського «Серце віддаю дітям» (1969) удостоєна Державної
премії УРСР 1974 р.
Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 р. в
селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (за
тогочасним адміністративно-територіальним поділом — Василівська волость
Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській
родині. Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр
і столяр у поміщицьких економіях та заможних селянських господарствах.
Після встановлення радянської адміністрації в Україні був активістом
колгоспного життя у селі, брав участь у керівництві кооперацією та
місцевим колгоспом, виступав у пресі як сількор, завідував колгоспною
хатою-лабораторією, керував трудовим навчанням учнів (з деревообробної
справи) у семирічній школі. Мати майбутнього славетного педагога,
Оксана Юдівна, працювала в колгоспі. Разом з Олександром Омеляновичем
вона виховала, крім Василя, ще трьох дітей — Івана, Сергія та Меланію.
Всі вони стали вчителями. Василь Сухомлинський навчався спочатку
(1926—1933) у Василівській семирічці, де був одним із кращих учнів.
Влітку 1934 р. він вступив на підготовчі курси при Кременчуцькому
педінституті і того ж року став студентом факультету мови та літератури
цього вузу. Проте через хворобу 1935 р. змушений був перервати навчання
в інституті. Сімнадцятирічним юнаком розпочав Василь свою практичну
педагогічну роботу. У 1935—1938 рр. він викладав українську мову і
літературу у Василівській та Зибківській семирічних школах
Онуфріївського району. У 1936 р. Сухомлинський продовжив навчання на
заочному відділі Полтавського педагогічного інституту, де спершу здобув
кваліфікацію учителя української мови і літератури неповної середньої
школи, а згодом — і викладача цих же предметів середньої школи (1938).
Згадуючи цей час, Василь Олександрович писав: «Мені випало щастя два
роки вчитися в Полтавському педагогічному інституті… Кажу — випало
щастя, бо нас, двадцятирічних юнаків та дівчат, оточувала в інституті
атмосфера творчої мислі, допитливості, жадоби знань. Я з гордістю
називаю Полтавський педагогічний інститут своєю альма-матер…» З 1938 р.
і до початку Великої Вітчизняної війни Василь Олександрович працював в
Онуфріївській середній школі учителем української словесності, а через
деякий час — і завідуючим навчальною частиною школи. Війна внесла свої
корективи у розмірений ритм життя: у липні 1941 р. Василя
Олександровича було призвано до війська. Закінчивши військово-політичні
курси у Москві, одержав військове звання молодшого політрука, а з
вересня 1941 р. він — політрук роти у діючій армії. 9 лютого 1942 р. в
бою за село Клепініно під Ржевом дістав тяжке поранення і понад чотири
місяці лікувався в евакогоспіталях. З червня 1942 р. до березня 1944 р.
В.О.Сухомлинський працював директором середньої школи і вчителем
російської мови і літератури у селищі Ува Удмуртської АРСР. Навесні
1944 р. Василь Олександрович разом з дружиною Г.І.Сухомлинською
виїжджає на Україну, в щойно визволений Онуфріївський район
Кіровоградської області. Упродовж чотирьох років він працював
завідуючим районним відділом народної освіти і одночасно викладав у
школі. Саме в цей період Василь Олександрович дебютує у пресі —
онуфріївській районці «Ударна праця» та обласній газеті «Кіровоградська
правда» — із статтями на педагогічні теми. Найперша його публікація —
«Перед новим навчальним роком» — з’явилася 25 серпня 1945 р. в «Ударній
праці». 1948 р. В.О.Сухомлинського призначають, на його прохання,
директором Павлиської середньої школи. Цим навчальним закладом він
керував до останку життя, двадцять три роки у Павлиші стали
найпліднішим періодом його науково-практичної та
літературно-публіцистичної діяльності. Василь Олександрович доклав
чимало зусиль, аби піднести пересічну сільську школу на рівень
найкращих у тодішньому СРСР загальноосвітніх навчальних закла-дів, щоб
перетворити її на справжню лабораторію передової педагогічної думки і
якнайповніше узагальнити набутий досвід. І він досяг поставленої мети,
насамперед завдяки власній винятковій працьовитості, постійному
творчому горінню, твердій, безкомпромісній вимогливості як до себе, так
і до всього педагогічного колективу. Починаючи з 1949 р. Василь
Олександрович виступає не тільки у місцевій періодиці, а й у
республіканських та всесоюзних виданнях. У першій половині 50-х років
його починають друкувати й педагогічні видання тодішнього
«соціалістичного табору». 1955 р. він успішно захищає у Київському
державному університеті кандидатську дисертацію на тему «Директор школи
— керівник навчально-виховної роботи», а через рік з’являється його
перша велика монографія «Виховання колективізму у школярів». Наприкінці
п’ятдесятих років виходять друком одна за одною такі грунтовні праці
В.О.Сухомлинського, як «Педагогічний колектив середньої школи» та
«Виховання радянського патріотизму у школярів». Даниною тогочасній
ідеології була книга педагога «Виховання комуністичного ставлення до
праці» (1959). На найвищий щабель своєї педагогічної творчості Василь
Олександрович піднявся у шістдесяті роки. Саме тоді з особливою
виразністю і силою проявився його яскравий і самобутній талант
педагога-дослідника й педагога-публіциста, саме у ті роки написав він
найкращі книги, статті, художні твори для дітей та юнацтва. До
найголовніших, найгрунтовніших творів В.О.Сухомлинського, опублікованих
починаючи із 1960 р., належать: «Як ми виховали мужнє покоління» ,
«Духовний світ школяра» , «Праця і моральне виховання», «Моральний
ідеал молодого покоління», «Сто порад учителеві», «Листи до сина»,
«Батьківська педагогіка», «Проблеми виховання всебічно розвиненої
особистості» і особливо — «Павлиська середня школа» та «Серце віддаю
дітям» (1969). Остання праця витримала вже кільканадцять видань, вона
була удостоєна першої премії Педагогічного товариства УРСР (1973) і
Державної премії УРСР (1974). На високу оцінку заслуговують і праці
В.О.Сухомлинського, які з’явилися окремими виданнями вже після смерті
талановитого педагога: «Народження громадянина», «Методика виховання
колективу», «Розмова з молодим директором школи», «Як виховати справжню
людину». Віддаючи багато енергії вчительській роботі, створюючи
фундаментальні педагогічні твори, В.О.Сухомлинський водночас виступав і
як активний громадський діяч, систематично проводив культурно-освітню
роботу серед населення Павлиша, брав діяльну участь у численних
науково-педагогічних конференціях, симпозіумах, сесіях, нарадах,
семінарах. Не обійшло його й офіційне визнання: з 1957 р.
В.О.Сухомлинський — член-кореспондент Академії педагогічних наук РРФСР,
з 1958 р. — заслужений учитель УРСР. У 1968 р. йому присвоїли звання
Героя соціалістичної праці. Того ж року він був обраний
членом-кореспондентом АПН СРСР. 2 вересня 1970 р. серце Василя
Олександровича Сухомлинського перестало битися. Втім, фізична смерть не
поклала край життю його творчих надбань, не зупинила його жертовного
служіння школі, учительству, вітчизняній педагогічній науці. «Людина, —
любив повторювати педагог, — народжується на світ не для того, щоб
зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі
слід вічний». Ці проникливі слова можна і треба віднести й до самого
Василя Олександровича, адже саме вони були тим категоричним
імперативом, якому завжди і всюди слідував він у своєму недовгому, але
яскравому й напрочуд плідному житті Педагога. Все найцінніше, створене
ним, назавжди увійшло до скарбниці вітчизняної педагогіки та
національної духовної культури.
|
| Категория: Биография украинских поэтов и писателей | Добавил: ZZolotko (27.06.2009)
|
| Просмотров: 1865
| Рейтинг: 3.0/1 |
|
загрузка...
загрузка...
|
