Понедельник, 23.12.2024, 09:00Приветствую Вас Гость | RSS
Школьный двор
Меню сайта
Праздники Украины
Категории раздела
Мои статьи [11]
Математика [50]
Литература [24]
География [66]
История [76]
Химия [21]
Русский язык [61]
Биология [31]
Пословицы скороговорки [39]
Загадки для школьников [68]
Биография русских поэтов и писателей [83]
Биография украинских поэтов и писателей [40]
Биография зарубежных поэтов и писателей [56]
Школьные сочинения [325]
Задачи [15]
Открытки [6]
Рисунки из символов [14]
Шкільні твори на українській мові [174]
Характеристики литературных персонажей (героев) [41]
Физика [14]
Сопромат(Труд) [5]
Астономия [7]
Мифология [22]
Физминутка [5]
Класні виховні заходи [128]
Cценарії свят та виховних годин, інформаційні хвилинки
Поделки для детей [140]
Новогодние костюмы [16]
Песни для школьников [37]
Стихи для школьников [325]
Все на українській мові [321]
Коллекция СМС [25]
Детские игры [39]
Азбука природы [19]
Кредитка
Поиск

Каталог статей


Главная » Статьи » Шкільні твори на українській мові

Твір на тему Бережіть, люди, свою планету (твір-роздум)
Бережіть, люди, свою планету (твір-роздум)
    
     Я впевнена, що будь-яка людина, яка почула або прочитала десь, що в якому-небудь морі плаває велика нафтова пляма, подумає: «А мені яке діло? І так турбот повно!» Ця ж людина вихідного дня йде зі своєю родиною до лісу — відпочити на природі. Йдучи, залишає після себе купу сміття і непотушене багаття. Ну то й що? Адже до величезної кількості нафти в морі їй немає ніякого діла...
     Про те, що наша планета переживає екологічну кризу, я, звичайно, чула. Хоча, як і більшість людей, не замислювалася над цим. Вирубують ліси? Ну то й що? Адже те, що видно з мого вікна, не зріділо! Забруднюються ріки? Я плаваю в басейні і п'ю мінеральну воду. Винищуються тварини? А мій кіт Маркіз живий-здоровий.
     Якось, відпочиваючи влітку на дачі, я пішла викупатися в ставку — басейнів у нас у селищі немає. Ледве ввійшла у воду, як відчула сильний біль у ступні правої ноги. Вилізла на берег і оглянула ногу. Ну, так і є, чимось порізалася. Я кульгала кілька днів і думала: «Ну хто кинув у воду іржаву залізяку? Кому таке спало на думку?» Потім зрозуміла, що таке спало на думку такій самій людині, як і я. Людині, котра вважала, ніби екологія — це щось таке, що її не стосується. Виходить, що стосується всіх.
     Чому ми не звертаємо уваги на те, що діється навколо нас? Чому не рятуємо власний «будинок» — нашу Землю? Чому не шануємо природу, яка береже нас? Хоча, звичайно, зараз багато говорять про необхідність оберігати і захищати навколишнє середовище. Чи не пізно? Хочеться вірити, що ні.
     Іноді мені здається, що апокаліпсис все-таки може гримнути — ми самі знищимо нашу планету. Не комета, не землетрус і не глобальне потепління, а ми — люди. Кимось керує спрага наживи, хтось просто сповідує філософію «пофігізму». Намагаються щось зробити «зелені», але їм мало поки що вдається.
     Я розумію, усі заводи з їхніми трубами, що димлять, не зупиниш, кількість автомобілів з їхніми вихлопними газами не зменшиш. Але якщо кожний буде хоча б кидати банки від «кока-коли» і палички від морозива в урни, не залишати в лісі купи сміття після пікніка, ретельно загасить багаття — це вже буде добре.
    

Источник: http://www.ukrlib.com.ua/sochm/printout.php?id=90
Категория: Шкільні твори на українській мові | Добавил: ZZolotko (19.07.2009)
Просмотров: 2894 | Комментарии: 3 | Рейтинг: 3.6/7
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
SiteHeart
загрузка...
загрузка...
Друзья сайта













   















Статистика

Онлайн всего: 6
Гостей: 6
Пользователей: 0