Дитячі вірші
***
Наталя Забіла
ПЕРША ЯЛИНКА
Пригадай, Мариночко,
Дівчинко мала, -
Отака ж ялиночка
І той рік була.
Волохаті гілочки,
Зелені голки,
На вершечку — зірочка,
На гілках — цяцьки.
Зайчики, ведмедики,
Човник, паровоз,
У самій середині —
Сивий Дід Мороз.
Що Маринці хочеться?
Може, літака?
Може, ти в нас льотчиця
Будеш отака?
Чи трамвай малесенький
Зняти з гілочок?
В ньому буде весело
Покатать ляльок.
А мала Мариночка
Дивиться й мовчить:
Що то за ялиночка,
Що отак блищить?
Бо мала не згадує,
Що було торік,
Бо малій Мариночці
Тільки другий рік!..
Не потрібні дівчинці
Човник чи трамвай, -
Тягнеться до свічечки
І лепече: "Дай!"
***
О. Олесь
СНІГУ, ОЙ СНІГУ ЯКОГО
Снігу, ой снігу якого!
В білих снігах потонули
Гори, степи і долини...
Наче чекаючи любого гостя якогось,
Радий господар
Свитку свою розіслав по дорозі,
Свитку свою з найбілішої вовни,
Свитку свою, не надівану й разу.
Наче тут паслися гуси уранці,
Скублись, кричали
І пух свій розкидали білий.
Наче тут віяли тихо вітри,
Віяли тихо й несли
Хвилі вишневого цвіту.
***
Народна пісня
ІНДИК
На печі Індик
Озувається
До нього Індичка
Озивається:
— Індиче-інде,
Ходім деінде,
Бо тут Зимонька —
Мерзнуть
Крилонька.
***
М. Стельмах
ЗАЄЦЬ СПАТИ ЗАХОТІВ
Заєць спати захотів,
Сам постелю постелив,
Сам собі зробив подушку,
Підмостив її під вушко.
Та у зайця довге вушко —
Все звисає із подушки.
***
П. Воронько
КІТ НЕ ЗНАВ
Падав сніг на поріг.
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.
***
Марія Пригара
ПРАДІД
Могутній дуб, прадавній дуб
Стоїть побіля яру.
Розкинув свій листатий чуб,
Чолом торкає хмару.
Старече згорблене гілля,
Кора немов сталева,
Із лісу дідові здаля
Вклоняються дерева.
***
Марія Пригара
У ДВОРІ
Сніжок сьогодні сиплеться,
Кружляє угорі.
У нас маленька дівчинка
Гуляє у дворі.
По білій стежці тупає
З лопаткою в руках,
Ведмедика пухнатого
Катає в саночках.
Тут раптом хлопці вибігли,-
Такий почався бій!
Аж зовсім зникла дівчинка
У хмарі сніговій.
Злякалася малесенька,
З усіх побігла ніг,
За камінь зачепилася
І впала прямо в сніг.
Згубила і ведмедика,
І саночки свої...
А хлопці снігом кидають,
Засипали її.
Тут я до неї кинувся,
На руки підхопив,
—Невже ж то вам не соромно! –
Гукнув на хлопчаків.
І став я потім дівчинку
Катати в саночках,
Засніжену, заплакану,
З ведмедиком в руках.
***
Я. Поразінська
ПРО КУЦОГО ПІВНИКА
Ой виріжу вирізанку:
То ж то дива буде!
З вирізанки-вистриганки
Здивуються люди!
Ось дві курки, дві квоктушки!
Ось дві качки-хлюпотушки!
Ось два півні — ніжки рівні!
Ось індички — дві сестрички!
Та не вистало паперу
На півня одного.
Він стоїть безхвостий, куций:
Всі сміються з нього.
Ой сміються дві квоктушки,
Ще й дві качки-хлюпотушки,
Ще й Два півні — ніжки рівні,
Ще й індички — дві сестрички!
Причепив я бідоласі
Колосок пшениці.
Дуже заздрять цій обнові
Братики й сестриці.
Заздрять курки — дві квоктушки!
Ще й дві качки-хлюпотушки!
Ще й два півні — ніжки рівні!
Ще й індички — дві сестрички!
***
О. Олесь
ОЙ НЕ СІЙТЕСЬ, СНІГИ
Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні,
Не губіть ви останньої слави:
Гріє здалека землю усмішка весни,
Пробиваються проліски, трави.
Не злякать вам нікого, холодні сніги,
Бо розтопче вас сонце блискуче.
І нечуваний сміх залуна навкруги,
Як тікати ви будете з кручі.
***
А. Малишко
БАБУНЯ-ТРАВА
Бабуня-трава, жовтокоса й тиха,
Глянула з-під снігу — а в небі сонце,
Глянула вдруге — жайворон в’ється,
Молоточками дзвонить в синю тарілку. —
Еге ж, виходьте, мої травенята,
Березень! —
І висипали малі травенята
Рястом, проліском, білим роменом,
В луг, на подвір’я, попід ворота,
А чотири травки в глиняний горщик
Вскочили на підвіконня, —
І заглядають в хату.
***
Народна пісня
ВІСІМ СИНІВ НЕНЬКА ЗГОДУВАЛА
Вісім синів ненька згодувала
І всім синам щастя-долю дала:
Один пішов у поле орати,
Другий пішов роли поганяти.
Третій пішов на тік молотити,
А четвертий солому носити.
П’ятий пішов стоги стогувати,
Шостий пішов у ліс дров рубати.
Сьомий пішов стежиноньку мести,
Восьмий пішов стару неньку вести.
— Постелімо постільку біленьку
Та й покладем свою любу неньку!
***
Народна пісня
ЧИ ХОРОШЕ ГАЛОЧКИ ГНІЗДЕЧКО В’ЮТЬ
Коло вишневого садочку
Там соколенько облітає
І в вишневий сад заглядає:
Чи хороше галочки гніздечко в’ють,
Чорним шовком починають,
А зеленим повивають,
А червоним покращають...
***
Тарас Шевченко
ЧЕРВОНА КАЛИНА
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Любо, любо стало,
Пташечка зраділа
І защебетала.
Почула дівчина
І в білій свитині
З біленької хати
Вийшла погуляти
У гай на долину.
***
Народна пісня
ВИЙДИ, ВИЙДИ, СОНЕЧКО
Вийди, вийди, сонечко
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір’ячко.
На весняні квітоньки,
На маленькі дітоньки,
Там вони граються,
Тебе дожидаються.
***
Народна пісня
ОЙ ГАЮ МІЙ, ГАЮ
Ой гаю мій, гаю,
Я в тобі часто буваю,
Барвіночком прикрашаю,
Василечком засіваю.
***
В. Гринько
ДО СВЯТА
Дуже гарно шиє бабуся!
Я від неї шити навчуся.
Помережу ляльці хустинку
І собі пошию кофтинку.
Вийде гарний одяг до свята,
Не пізнають мама і тато!
***
И. В. Гете
ТРАВНЕВА ПІСНЯ
(Скорочено)
Сміється ясно
Все навкруги.
Палає сонце,
Блищать луги!
Квітки звисають
З гілля в садах,
Пташині співи
Дзвенять в полях.
І мир, і радість
В серцях у всіх.
О світ, о сонце!
О щастя й сміх!
***
Народна пісня
ГОВОРИЛА ХМАРА З ГРОМОМ
Ой говорила
Та хмара з громом
Та рано-рано,
Та ранесенько:
— Чи славен будеш
З стуком-грюком,
А я за тобою
Із дрібним дощем?
Чи славен будеш
З стуком-грюком,
Ой чи я славніша
Із дрібним дощем?
***
В. Ладижець
ВІВЦІ ПЛИНУТЬ В ПОЛОНИНУ
Вівці плинуть в полонину
Зустрічати там весну.
Я ж киптар тепленький скину,
Їх на плаї здожену.
Там іде у білій чуні
З вівчарями мій дідусь.
Тільки я спинюсь на груні,
Бо баранчика боюсь.
Он він чорний, пелехатий
Зупинився на плаю.
Краще я тут біля хати
На воротях постою.
***
Народна пісня
ОЙ НЕ КОСИ, БУЗЬКУ, СІНА
Ой не коси, бузьку, сіна –
Заросишся по коліна,
Нехай його чапля косить,
Що високу сукню носить.
***
Д. Чередниченко
ПАСТУШОК
У мене батіжок
І батькова чумара,
гей, гей, гей,
Пасу я сиві хмари.
А хмари, як воли,
Пасуться край дороги,
гей, гей, гей,
Пасуться круторогі.
***
В. Ткаченко
МУРАШИНА ЯГОДА
Ой, хороша яка суниця!
Та ніхто її не зриває.
Ця суниця рожеволиця
На мурашнику виростає.
Я узять її легко можу,
На пеньок лиш ногою стану,
Та усіх мурахів потривожу,
Що оселю звели піщану.
Це зростили вони суницю,
Бо їм солодко їсти треба.
Я піду моріжком по глиці,
Інших ягід знайду для себе!
***
Т. Коломієць
УЗЯЛАСЬ ЛОЗИНА БИТЬСЯ…
Це не казка, а билиця —
Узялась лозина биться.
Воювала з кропивою
Із жалючою і злою,
Задиралась з будяками,
Із рогатими жуками,
З білим цапом бородатим,
З гусаком старим., цибатим...
Билась, билась, притомилась,
Коло тину прихилилась,
Та й питається у Гриця:
— А коли іще нам биться?
***
Народна пісня
КАЖЕ ЗОРЯ ДО МІСЯЦЯ
Каже зоря до місяця
— Ой місяцю-товаришу,
Не заходь ти раніш мене,
Зайдемо обоє разом,
Освітимо небо й землю —
Зрадується звір у полі,
Зрадується гість в дорозі.
***
Наталя Забіла
ЛІСОВА КРИНИЧКА
На зеленій галяві,
Де рясна трава,
Дзюркотить криниченька
Чиста, лісова.
До води схиляються
Квіти запашні.
Камінці поблискують
В темній глибині.
Ми збирали ягоди,
Забрели сюди.
Відпочити в затишку
Сіли край води.
Ходять в лісі шелести,
Дзюркотить вода...
Це казки криниченька
Нам розповіда.
***
Д. Куровський
А ТИ, ОДУДЕ
Ой кібчику-кібчичок,
Сплети мені канчучок,
Удатненький,
Замашненький —
Я пастиму овечок.
Ой ремезе невеличкий,
Сплети мені рукавички,
Готовії,
Пуховії —
На морози зимовії.
А ти, одуде чубатий,
Навчи мене в дуду грати,
Та красиво,
Жалісливо —
Дудариком хочу стати.
***
Народна пісня
ПЕРЕПІЛОНЬКО БІЛА
Перепілонько біла,
Де ти. будеш сиділа?
Вже немає пшениці,
Бо кінець косовиці.
***
Народна пісня
ПІВНИК
Стоїть півень на току
У червонім чобітку.
Будем півника просити:
— Ходи жито молотити.
***
Народна пісня
ПІСЕНЬКА ЖИТНЬОГО ВІНОЧКА
У полі доріженька бита —
Котиться віночок із жита.
Котиться віночок по полю,
Проситься хазяїну в стодолу:
— Пускай, хазяїне, в стодолу,
Вже ж я набувся на полю.
Вже ж я на полю набувся,
Буйного вітру начувся,
Дрібненьким дощем намився,
Ранньої роси напився... .
Я там недовго полежу —
Знову на поле побіжу.
***
Наталя Забіла
ОДИН
Скопав я грядку сам один
В городі біля тину.
Хотів зростить багато динь,
Зросла ж одна-едина.
Та ласував не я один,
А наша вся родина,
І всі хвалили як один
Мою єдину диню.
***
Наталя Забіла
СКІЛЬКИ НАС?
П’ять літ мені минуло нині,
І я покликала гостей.
І після п’ятої години
Прийшло аж п’ятеро дітей.
І п’ять хороших подарунків
Приготували п’ять діток:
Намалювали п’ять малюнків,
В садку зірвали п’ять квіток.
Враз у веселе наше і коло
Іще один з’явився гість.
То скільки ж сяде нас до столу,
Коли гостей не п’ять, а шість?
***
Наталя Забіла
ЧОТИРИ
На столі чотири книжки,
Груш чотири на траві,
У стола – чотири ніжки,
І чотири ніжки в кішки,
І у песика, і в мишки,
А у мене – тільки дві.
***
І. Кривошей
В ЛІСКУ НА ГОРБОЧКУ
Зелена ялина
В ліску на горбочку –
Там зайчик частенько
Сидів на пеньочку.
Сидів на пеньочку
І шишки лічив
І меншого зайчика
Грамоти вчив.
***
П. Тичина
ОСІНЬ ТАКА МИЛА
Осінь така мила,
Осінь славна.
Осінь матусі їсти несе:
Борщик у горщику,
Кашка у жменьці,
Скибка у пазусі,
Грушки в хвартушку.
***
М. Геттуєв
ТРОЄ ДРУЗІВ
Ішли у гори три дружки:
Цапок, Баран, Віслюк, —
Вели важкі гірські стежки
До соковитих лук.
Од вітру, зливи, хижаків
Та всяких інших лих
Ховались поміж стрімчаків
Та бескидів крутих.
То там, то сям скубли траву
Цапок, Віслюк, Баран.
Та раптом хвищу снігову
Підняв між гір буран.
Мороз і вітер клянучи,
Став пхикати Віслюк:
— Замерзли вуха, хоч кричи!
Їй-бо, мені каюк!
Бурульки з носа он висять.
Чого б я далі брів?
Вернусь я, братики, назад
У теплий, тихий хлів.
Сказавши це, Віслюк замовк
І почвалав униз.
А там його надибав Вовк,
І звісно, що загриз.
Баран поглянув навкруги,
Пробекав і собі:
— Ну, де у біса тут луги?
Нема їх, далебі!
Я ледве ратиці тягну,
Бо вже давно не їв.
Мабуть, я, Цапе, теж верну
За Віслюком у хлів.
І цей злякався, геть побрів,
І теж пропав дарма:
Його в міжгір’ї Вовк зустрів —
І барана нема.
Цапок хоробрий сам іде
Місточком підвісним.
Але біда й на нього жде —
Чатує Вовк за ним.
Тріщить, рипить вузенький міст,
Внизу реве ріка.
А Вовк стоїть, задерши хвіст.
Глузує із Цапка:
— А що то в тебе он росте? —
На ріжки указав.
— Антена, — Цап йому на те, —
Чи ти цього не знав?
Тепер-бо радіо у нас...
Як дійде до біди,
То ми сигналимо ураз:
"Собаки, гей, сюди!" —
І вовкодавів та хортів
Прискаче сотень п’ять!
Од страху Вовк весь затремтів
І ну чимдуж тікать!
...В альпійський луг за день чи два
Цапок дійшов-таки.
А там, неначе шовк, трава
І квіти, мов зірки!
***
М. Палагута
БАБА МИЛА
Баба Мила
Наварила
Із баранини
Борщу.
Баба Мила
Говорила:
— Всіх сьогодні пригощу!
Умостившися
На віз,
Їхав Вітер,
Хмари віз.
Їхати не близько, —
Зголоднів Вітрисько,
Посміхнувся Вітер мило,
Уклонився низько:
— А насипте, бабо Мило,
Борщику у миску!
— Борщик був,
Та Чапля
З’їла весь
До краплі,
Видзьобала й миску, —
Вибачай, Вітриську!
***
Народна пісня
РОДИ, ПОЛЕ, ЖИТО
Роди, поле, жито
На новеє літо,
Густеє, колосистеє,
На стебло стеблистеє!
***
О. Олесь
ЛИСТОПАД
В’ються тумани, пливуть над землею,
Линуть в простори на білих човнах,
Хиляться трави, прибиті дощами,
Листя на землю поволі спадає.
***
Я. Воронько
В ЛІСІ Є ЗЕЛЕНА ХАТА
В лісі є зелена хата,
Там поснули ведмежата,
А найменший — вереда.
Сивій мамі набрида.
Каже: "Я не хочу спати,
Утечу вночі із хати,
Коли меду не даси,
Риби, сала, ковбаси".
"Люлі-люлі, треба спати, —
Над синком шепоче мати, —
Як заснеш — тобі усе
Сон в корзині принесе".
***
Я. Поразінська
ІГРАШКА З ЯРМАРКУ
Їде возик мальований,
Коників дві пари.
Двоє білих, третій — сивий,
А четвертий — карий.
Коліщата — рипу! рипу! —
Аж лящить у хаті,
І сидять у тім візочку
Зайчики вухаті.
Коли Ясек добре смикне
За віжки червоні,
Перший зайчик зводить лапку —
Поганяє коні.
Їде зайчик-побігайчик,
А із ним — зайчиха,
Поглядає на Ясека
І киває стиха.
***
Народна пісня
ПРИПАВ ДРІБНЕНЬКИЙ СНІЖОК
Ой попід лісок, лісок
Припав дрібненький сніжок,
Там Мариня ходила,
Слідоньки поробила.
***
Я. Гримайло
ПУШОК
Вийшла Майя у садок,
Аж там біло, скрізь — пушок
У повітрі в’ється, грає,
В білий килим все вгортає.
Майя той пушок — в кишеньку.
Запитала: — Що це, ненько? —
А з кишеньки — вже криниця:
Зник пушок, сама водиця.
***
О. Олесь
ТРУСЕНЯТКО
Було у нас мале трусенятко,
Маленьке, кругленьке, як курчатко.
Жило за мішком з пшеницею або під піччю.
Погуляти виходило тільки ніччю.
Мало воно ворога страшного:
Кота злого-презлого.
Бувало, кіт заплющить одно око
І дивиться трусу в саму душу глибоко-глибоко.
Щоб зробити приємність, мій синочок
Виносив труса до курчат, до квочок.
Пускав його побігати по садочку,
Садовив його під кущем в холодочку.
Показував горобців, сороку,
Становив його на ожину високу.
Запихав його в невеличку скриньку,
Щоб відпочив трусик хоч хвилинку.
Або розгортав страшенно цікаву книжку
І читав йому про крота, про мишку.
Вчив трусика і самого читати,
Як слід олівець між пучечками тримати.
Часом виламував бузинову гілку
І вчив його грати на сопілку.
Коли кінчалися години науки,
Дозволялось трусові викидати різні штуки.
Трусик ставав на задні ніжки
І дивився, чи немає де кішки.
Коли бачив, що ніде немає,
Бувало, бігає, м’ячиком стрибає.
Та вмивається, вмивається, чепуриться,
На личеньку ні пороху, ні плямочки не лишиться.
Зате як то воно десь почує собаку,
Не знає, де дітися з переляку.
Кидається вперед, назад, праворуч, ліворуч,
Наче пес гавкнув не за ставом, а поруч.
Отаке було в нас трусенятко,
Маленьке, кругленьке, як курчатко.
***
Інна Бевз
До свята масляниці
Прийшла масляна -
Прийшла з млинцями.
Пригоща смачнесенько
Нас з вами.
Млинці пече круглі
До сметани,
Щоб сонцю радіть могли
Ми з вами.
Пригощайтесь діточки,
Тата й мами.
Зустрічайте весну-красну
Разом з нами.
***
Інна Бевз
Колядка
Колядки - ладки,
Усім достатку:
Вашій мамі й татку,
сестрі і братку.
Дітям здоров’я, успіхів в навчанні.
Щоб щастя знайшло вас, бодай, на дивані.
А я порадію ковбасці та салу.
Хіба я дарма вам колядувала?
***
Інна Бевз
До року Бика
Біжить бичок роги наставляє,
Червоні очі, кризою лякає,
Забув, що був колись телятко,
Ласкаве, він смоктав дві матки.
А ви візьміть тореадорські шпаги,
Мерщій у бій! Хай вистачить відваги.
Візьміть бичка за роги і покладіть до ніг,
Нехай дарує вам достатку ріг.
Нехай, як менший брат, бичок з соломи.
Примножує добробут в домі.
До вас прямує в хату Новий Рік!
Хай буде він, як ніжна Мілка,
А не лютий бик!
***
Інна Бевз
До свята Миколая
(загадка)
Ходить він завжди в ночі,
Має від всіх дверей ключі,
знає, хто живе і де,
як себе щодня веде.
Чемним діткам, хоч потроху,
В чобітки та у панчохи
Він кладе потішки,
А нечемним - мишки!
Хто це? Швидко відгадай!
Це наш любий ...
(Миколай)
