Колискова (за народними мотивами)
Наш ледащо — мурий кіт —
Тихо вибрався на пліт,
Позирнув собі убік
Та й у хату нишком — скік!
А із хати — в хижку:
— Пошукаю мишку!..—
Миші кіт не відшукав,
А сметану поз'їдав
Та й ховатися біжить,
А дитя в колисці спить.
А у мене є сестричка
А у мене е сестричка —
Трохи більша рукавички.
Ми із нею подружили,
Хоч вона й кричить щосили.
Мама каже, що всі діти
Так учаться говорити.
Я сестричку розважаю,
Сам їй віршика складаю:
«Ти, маленька, підростеш,
В гай із братиком підеш —
Під берези, під дуби,
По суниці, по гриби...»
Крик у хаті затихає,
Бо сестриця в гай бажає.
У нас гуси не сердиті
Невеличка наша річка —
Я її перепливаю,
А на березі сестричка
«Гиля, гусоньки»,— співає.
Гуси слухають сестричку,
З рук її скубуть травичку –
У нас гуси не сердиті,
Бо ми вмієм їх любити.
Грядочка сестрички
У сестрички теж є грядочка,
Невеличка, наче кладочка,
А на грядці — огірочки
І кавун в рябій сорочці,
Сім головок маку,
Трохи пастернаку,
Був на грядці і горох,
Та його ми з'їли вдвох.
Хрін
Запишавсь в долині хрін,
Що солодкий дуже він.
Скуштував його деркач,
Диркнув, кліпнув —
та й у плач;
І два тижні не співав,
Тільки сльози витирав.
Настуся
Відлетіли сірі гуси,
В лісі осінь вже гуде,
І малесенька Настуся
З букварем до школи йде.
З поля вибіг зайчик шпарко,
Стрімголов побіг з гори,
І всміхається школярка:
Так біжиш ти й в букварі.
Біля ставу у долині
Розгулялись снігурі,
І дивується дитина:
Чом нема їх в букварі?
От із школи повернуся,
Намалюю птиць і став,
Бо малює все Настуся,
Що буквар не змалював.
Через луг, через горбок (за народними мотивами)
Через луг, через горбок
На ланок іде цапок.
Спіє гречка на ланку —
Серце радує цапку.
Гречку викосив цапок,
Склав з дітками у стіжок.
Молотив і так і сяк
І поніс зерно в вітряк.
Намолов муки цапок
Повний кадуб і мішок.
А цапиха із муки
Випікає пиріжки.
Хвалять свіжі пиріжки
Цап, цапиха і дітки.
Бобер
У бобра
Добра
Багато:
І надворі,
І в оборі,
І в коморі,
І у хаті,
Бо охоче
Дні і ночі
Він робив:
Він і сіяв,
Він і віяв,
І косив,
І молотив.
А тепер
Бобер
На гаті —
Вчить маляток-
Бобреняток
Майструвати.
Тихо-тихо
Йде бобриха
Через брід.
Бо несе родині
Дві хлібини
У хустині
І обід.
Бурундукова сім'я
В густоліссі коло гатки
Бурундук будує хатку.
Цілий день його сокира
Веселить птахів і звіра,
Цілий день, цілий день
Тільки й чути — «дзень!»
та «дзень!»
А малі бурундучата
Із борів несуть до тата
І грибочки, і горіхи...
А стара бурундучиха
Ці грибочки цілі дні
На широкім сушить пні.
Не убогу й не багату
Бурундук поставив хату,
Засадив навкруг садочок,
А тепер синів і дочок
В теплій хаті — не в норі —
Посадив за букварі.
Вчаться діти — аж до зірки,
Вчаться тільки на п'ятірки!
Забудько
Дуже зранку, на світанку,
Шпарить котик на рибалку.
Котик миттю всівсь на грудку
Закидає в річку вудку.
До полудня просидів,
А нічого не зловив,
Бо забувся на гачок
Наживити черв'ячок.
Зайцева капуста
Посадить задумав заєць
Моркву і капусту,
Щоб не густо, щоб не пусто
Виросла капуста.
З грядки заєць викидав
Камні і коріння,
Бо коріння і каміння
Виглушать насіння.
І насіння, і розсаду
Садить заєць-тато,
А малята-зайченята
Стали помагати:
Прямо з броду носять воду
Поливать капусту,
Щоб не густо, щоб не пусто
Виросла капуста.
Як вродив врожай у зайця —
Не збереш із грядки!
Заєць з хатки йде на кладку,
Зве зайців на грядку.
Сірі зайці прибігали
І капусту білу
Через силу в три неділі
В хату позносили.
І лежить у хаті густо
Зайцева капуста.
Заєць спати захотів
Заєць спати захотів,
Сам постелю постелив.
Сам собі приніс подушку,
Підмостив її під вушко,
Та у зайця довге вушко —
Все звисає із подушки.
