Вторник, 26.11.2024, 09:36Приветствую Вас Гость | RSS
Школьный двор
Меню сайта
Праздники Украины
Категории раздела
Українські вірші для дітей [83]
Матеріал до новорічних свят [13]
Матеріали до свята День учителя. [7]
День св. Валентина Свято всіх закоханих. Частушки, сценарії та легенди. [5]
8 березня Сценарії, привітання. [1]
Всяка всячина [58]
Прислів’я та приказки [72]
Український фольклор та народна творчість [4]
Афоризми і "крилаті" вислови [25]
Загадки для дітей [30]
Українські народні пісні [3]
Готуємо уроки разом! [20]
Кредитка
Поиск

Каталог статей


Главная » Статьи » Все на українській мові » Матеріал до новорічних свят

Чарівні пригоди у Країні Казок.
Чарівні пригоди у Країні Казок.

Сценарій новорічної вистави для дітей.



Картина 1.

Завіса закрита. Звучить увертюра.

Голос диктора: Ця незвичайна історія трапилася у Чудовій Країні Казок напередодні Новорічного свята.


Завіса відкривається.  На сцені –справжня крамниця Казкового реквізиту. Великий напис «Казкова крамниця». Десь «на вході» висить ще одна вивіска - «Переоблік». На передньому плані – ялинка. Біля якої пораються два Клоуни – Андрійко та Олежка.

Андрійко:      Ось цю Чарівну кулю ми повісимо сюди. (Вішає кулю)

Олежка:         А під ялинку поставимо іграшкового Діда Мороза. А він дуже схожий на

                        справжнього… (Ставить іграшку)

На сцену практично влітає  - Клоун -дівчинка- Юля. Кричить на хлопчиків.

Юля:               Пустуни! Знову за своє. Спочатку треба зробити справу, а потім

                        розважатися.

Олежка:          Ми прикрашаємо ялинку. Це теж важлива справа.

Юля:               Так! Але найважливіше для нас сьогодні – завершити переоблік Казкового

                        реквізиту. Незабаром Новий рік. З хвилини на хвилину за своїм  чарівним

                        приладдям з’являться  герої казок , а у нас переоблік не закінчено!!!

          Юля бере здоровенний зошит, а хлопці з рахівницею та калькулятором у руках бігають по сцені ,а то і вибігають за куліси, та рахують  казковий реквізит.

Андрійко:      Ліхтарики для Гномів з казки про Білосніжку.  Шість штук.

Юля:              Чому шість. На обліку – сім ліхтариків.

Андрійко: (вибігає з ліхтариком) Так, сім. Це я помилився.

Юля: (помічає у зошиті)   Сім.

Олежка:         Чарівна булава для Котигорошка.

Андрійко:      Чоботи скороходи.

Олежка:         Мітла для Баби-Яги.

Андрійка:      Мітла для Гаррі Поттера, та ще вісім штук для його друзів.


З’являється Вінні-Пух.

Вінні:    Доброго дня, шановні Клоуни. Чи можу я отримати свій чарівний горщечок з медом, а то щось їсти хочеться.

Юля: ( у кращих традиціях нашої торгівлі): Ти що, Вінні, не бачиш? У нас переоблік. Ось закінчимо, тоді і приходь за своїм горщиком.

Вінні:             Ну добре, що з вами зробиш. Буду чекати. (Сідає на  східцях сцени).

Олежка:         А щось я не бачу Чарівної пляшки Старого Хоттабича.

Юля:              Ой, як він за нею прийде, а її нема… То дістанеться нам на горіхи!

Андрійко:      А це що таке? Щось я не бачив у нашому обліку такої вази.

Юля:              Яка гарна! Я поставлю у неї квіти! Щось вона трошки забруднилася. Зараз я

                       її почищу. ..

Тре вазу ганчіркою.  Музика, дим. На сцені з’являється Старий Хоттабич (Не дуже старий, у багатому новому вбранні).

Олежка:        Дядьку, Ви хто?

Хоттабич:     О, калькулятори моєї души. Хіба ви не впізнаєте мене?

Андрійко:     Наче ні. О, та ви , мабуть, чарівник з якоїсь нової казки, яку ми ще не читали.

Хоттабич: (хитро)  О, горе мені, старі друзі і не впізнають…

Олежка:        Знав я одного старого, який так говорив і поводився.

Андрійко:    Я – теж, але це був Старий Хоттабич.

Юля:             Він був дуже старенький, весь у лахмітті…

Олежка:        І жив у такій старенькій брудненькій пляшечці із розбитою горлянкою.

Хоттабич:     Ха-ха-ха!!! О, дурники мого серця, най нетямущі з клоунів, ви не враховуєте технічного прогресу та можливостей сучасного життя. А ну, придивіться уважніше! Так, і так!

Юля:            Ой, це точно, Хоттабич!

Андрійко:    Але який гарний!

Олежка:        Молодше свого віку років на триста, а може і на чотириста.

Хоттабич:     Нарешті ви впізнали мене, мої не дуже розумні любі друзі.

Андрійко:    Як Вам це вдалося?

Юля:            Бабуся-Ягуся за такий рецепт, мабуть, і ступу свою віддала б.

Хоттабич:     О, мобілка мого серця, мені вдалося Вас вразити?

Всі хором:   Ще й як!

Хоттабич:    Тоді слухайте! Я купив собі у «Кишені» шампунь «Хед енд шолдерс», і моя

                       борода засяяла новим блиском.

Олежка: (іронічно) І зауважте, ніякої лупи.

Хоттабич:     У секонд-хенді придбав собі майже новий чудовий халатик.

Юля:            Мабуть від арабського шейха!

Хоттабич:    А що? Герої телепрограми «Шанс» можуть одягатися у секонд-хенді, а я ні.

Всі хором:   Можете –можете.

Хоттабич:    Так ось, а потім в Інтернет- обміннику  я поміняв свою стару пляшку на

                      чудову  новеньку вазу. Ось так!

Андрійко:    Ну, старий, ви даєте!..

Хоттабич:    І прошу мене тепер не називати старим, краще просто Хоттабич, або ласкаво

–                                                 Хоттабик.

Юля:            Та добре, ми згодні.

Олежка:       Але цікаво, чи не втратила від шампуню Ваша борода своїх чарівних

                    властивостей?

Хоттабич:    А ось зараз і подивимося.

Хоттабич: (вириває волос зі своєї бороди, чаклує) Ахалай-махалай!

Дим, музика, з’являються Східні красуні, виконують східний танець.

Хоттабич:    Ну, як вам моя борода?

Клоуни:       Чудово! Класно! Дуже добре!

Юля:            Все, час відкривати нашу казкову крамницю. Ось-ось прийдуть наші герої за

                     своїм казковим реквізитом.

Олежка:       Вінні! Іди, отримай свій горщик меду.

Вінні отримує  мед.

Андрійко:    Я вже бачу перших  відвідувачів. Це Попелюшка та Принц.

Олежка:       Вітаємо вас, шановні гості.

Юля:            Як поживає моя улюблена казка?

Попелюшка: Доброго дня, любі друзі. У нашій казці все добре.

Принц:         Так, все, як завжди.

Попелюшка: Батько здоровий.

Принц:         А Мачуха -  сердита.

Попелюшка: Сестри капризують та все шукають женихів.

Принц:         Маленький чарівник трохи виріс і багато чому навчився.

Попелюшка: А от добра Фея трошечки погано себе почуває, сама не прийде.

Принц:         Тож просила нас принести її чарівну паличку.

Попелюшка: А я б хотіла нові черевикі. Чи є мій розмір?

Андрійко:    Добре! Ось Попелюшко, твої кришталеві черевики. Ну і розмір! Юлька міряла 

                      навіть на неї не налізли.

Юля:             Обіцяв же не розказувати.

Попелюшка: Не ображайся, Юля. А черевички ні на кого не налізуть, крім мене.

                      Вони ж чарівні!

Олежка:       А ось і чарівна паличка для Феї.

Вінні:           Передайте Феї від мене цілющого меду. Вона від нього дуже швидко одужає.

Попелюшка:Спасибі Вам, друзі.

Принц:          Хочете, ми заспіваємо вам нашу нову пісню.

Всі :              Чудово. Давайте послухаємо.

Попелюшка і Принц виконують пісню.

Всі аплодують.

Попелюшка: Дякуємо, друзі.

Принц:          Вітаємо з Новим роком.

                      До побачення.

Всі:               До побачення.

Хоттабич:    А я Вас швидко доставлю додому. Та провідаю мою давню приятельку Фею.

Принц:         Спасибі, Хоттабич.

Хоттабич Чаклує. Дим, музика. Попелюшка, Хоттабич та Принц зникають.

Звучить музика. До залу виходять герої мультфільму «Шрек» - Шрек, Віслюк.

Клоуни:         Ура! До нас іде Шрек.

                       Та його друг віслюк.

                       Ото зараз розважимося.

Шрек та Віслюк  весело з піснею проходять скрізь залу, зачипляють маленькіх  глядачів, танцюють з ними.

Клоуни:         Привіт, хлопці!

                      Як ми Вам раді!

                      Ми приготували для вас Хлопавки, феєрверки та різні новорічні приколи…

Шрек:           Чудово! Передбачаю, яке ми святкування влаштуємо.

Віслюк:        Яку стрілянину…

Звучить музика, дим. З’являється Хоттабич.

Шрек:            І ти, старий, тут

Хоттабич(ображено): Це ти, Шрек, старий. Аж позеленів від плісняви.

Шрек:           Та не ображайся, Хоттабич. Прикид у тебе і дійсно класний

Віслюк:        Начебто ти і не сидів 300 років у брудній пляшці…

Звучить рінгтон мобільного телефону.

Всі:               Ой, що це?

Хоттабич: (спочатку теж дивується) Так це ж мій мобільний телефон!

Всі:               Мобільний телефон?

Хоттабич:    Так! Мені подарував його Гаррі Поттер на день народження.

                     Де тут гучний зв’язок?  Ало? Хто це?

Русалонька: Хоттабич!  У нас біда! Терміново потрібна Ваша допомога!

Хоттабич:    Та хто це?

Русалонька: Це я, Русалонька. У нас біда! Злий чаклун, що працює у Снігової Королеви,               

                      викрав мого друга – Рожевого восьминога.

Хоттабич:    Для чого їм восьминіг?

Юля:             Невже, щоб з’їсти!..

Русалонька: Ні! Королева вирішила, що для її білого холодного королівства, потрібні

                      яскраві, кольорові та ще й живі прикраси.

Шрек:           Тоді небезпека загрожує всім кольоровим істотам. І мені теж?

Віслюк:        Сподіваюся, сірі істоти Королеву не цікавлять?

Хоттабич:    Русалонька! Не плач! Ми йдемо рятувати твого восьминога! Хто зі мною?

Всі:               Я. І я. І я. Всі!

Шрек:           Треба добре підготуватися!

Віслюк:        Снігову Королеву перемогти не просто!

Хоттабич:    Так! Де у Вас казкова зброя?

Олежка:       Там, у спеціальній коморі.

Андрійко:    Ходімо, я покажу.

Юля:            А я поки приготую Вам теплу одежу.

Всі, крім Юлі виходять. Юля збирає та складає в одне місце теплу одежу.

Звучить тривожна музика. На авансцені з’являється Злий Чаклун (Шаман або Шаманка)

Він придивляється до Юлі. Говорить у зал (мов би до себе).

Шаман: (говорить у зал, мов би до себе) Так-так-так! Яка яскрава дівчинка, а яке вбрання

                     кольорове! Те, що треба. Мабуть вміє і танцювати, і співати! За таку знахідку

                    Снігова Королева мене нагородить, як героя!

Шаман підкрадається до заклопотаної Юлі. В останню мить вона його помічає.

Юля:           Хто Ви, дядечку…

Але не може договорити, бо Шаман зачакловує її і вона завмирає.

Шаман хапає Юлю і стрімголов вибігає, по дорозі губить шапку, або рукавицю, хоче забрати, але чує, що повертаються наші Герої.

В цей час повертаються наші «рятувальники», озброєні різноманітною казковою зброєю. Тут і булава, і палиці, і, навіть, мітла Баби-Яги.

Андрійко:     Юля, ти приготувала нам теплу одежу?

Олежка:        Юля, де ти? Годі жартувати.

Шрек:           Ну не час зараз гратися у хованки.

Віслюк:        Щось це на  жарти не схоже.

Андрійко: ( на рукавицю) Ой, що це?

Олежка:        У нас такої не було…

Хоттабич:    Все зрозуміло. Тут був Шаман.

Андрійко:     І вкрав нашу Юлю.

Олежка:        Вона ж у нас така яскрава, кольорова!

Віслюк:        Була б сіра, як я, вціліла б.

Шрек:          Що тут скажеш, віслюк він і є віслюк.

Хоттабич:    О, різнокольорова цукерка моєї души, що ми без тебе будемо робити…

Андрійко:     Хоттабич, доволі скиглити. 

Олежка:        Треба іти до Снігової Королеви і рятувати і Юлю, і Восьминога.

Шрек:           Треба поспішати, на півночі дуже холодно.

Віслюк:        Північ далеко, швидко ми туди не потрапимо.

Хоттабич:    Потрапимо! Я у вас для чого! Всі до мене.

Всі гуртуються, Хоттабич чаклує, дим, музика, всі зникають.

Світло згасає.

                                                       Картина 2.

   Північ. Крижане королівство. Північне сяйво, сніг, все дуже гарне, але біле і холодне.

Посередині на високому троні – Снігова Короліва – Красива, холодна, сувора.

Біля неї слуги – Сніговики, Сніжинки. На видному місці- полонений Восьминіг, видно, що він замерз, вкритий інеєм, і взагалі дуже блідий.

Сніжинки співають та танцюють, розважають Королеву.

Королева: (відверто позіхає): Які ж ви білі, одноманітні, нема у вас ніякої яскравості,

                      кольоровості. Одна нудьга і нудота. А Шаман нікого кольорового мені не

                       знайшов. Ну крім цього  краба!

Восьминіг: (ображено): Я не краб, я- Восьминіг.

Королева:          А мені яка різниця. Користі від тебе ніякої. Коли Шаман тебе приніс,

                           ти був яскравий, гарний, а тепер? Блідий , як усе моє королівство.

Восьминіг:        Восьминоги змінюють колір в залежності від кольору навколишнього

                           середовища.

Королева:        Ось і я кажу – навколо мене середовище бліде, нудне і одноманітне.

Співає пісню.

На сцену виходить Шаман, виносить  Юлю, що дуже змерзла.

Шаман:  Ваше Величносте, дивіться. Яку яскраву іграшку я Вам приніс.

Ставить Юлю.

Юля:                Я не іграшка! Я – Юля, я – дівчинка-клоун.

Королева: (оглядає Юлю): А ти мені подобаєшся! Така яскрава, кольорова: синя, червона,

                          жовта. Стільки фарб.

Шаман:              Бачиш, королева. Як я тобі догодив! Нагоджуй мене!

Королева:          Стривай, Шаман. Спочатку побачимо. Що вона вміє.

                            Якщо ти- дівчинка клоун, розкажи мені смішну історію.

Юля:                  Не буду.

Королева:          Мабуть не вмієш!

Юля:                  Вмію. Я  все ж -таки артистка!

Королева:         Тоді розвесели мене!

Юля:                 Ще чого! Не буду!

Королева:         Як це не будеш?

Шаман: ( замахується) У, вередливе дівчисько. Королева наказує, а вона капризує.

                          Ось я тебе відлупцюю.

Юля:                  Я тобі відлупцюю. Я сама тебе так відлупцюю, що кісток не збереш.

Шаман:             Та я тобі… (знову замахується)

Королева:         Облиш її, Шаман! Дивись, яка вона смілива. Мені ще ніколи ніхто ні в

                          чому не відмовляв! Ти мені подобаєшся!

Юля:                 А ти мені – ні. Ти зла, противна і некрасива.

Королева:         Я? Я негарна? Що ти таке кажеш? Гидке дівчисько. (майже плаче)

Шаман:             Не слухай її, вона бреше! Ти найкраща, найгарніша, най, най, най.

Королева:         Чула? Що люди кажуть!

Юля:                 Які люди? Цей підлабузник?

Королева:          Не тільки він, і інші теж.

Юля:                  Відкрий очі, Королева! Вони тобі брешуть, бо бояться.

Королева:          Але у мене таке гарне обличчя, таке чудове волосся, таке яскраве

                           вбрання. Як я можу бути негарною?

Юля:                  Дуже просто: Всі злі, вередливі люди, які люблять тільки себе -

                           негарні і навіть огидні. На фоні злоби ніякої краси не видно!

Королева: ( до своїх слуг) Це правда? Ви мені завжди брехали? (Всі мовчки схиляють

                    голову). Чому ви мені  ніколи не казали, що я зла і негарна?

Всі:                    Ми тебе боялися.

Королева: ( в розпачі оглядає себе). Що мені зробити, щоб стати гарною.

Юля:                 Стати доброю, пожаліти всіх, кого ти образила, допомогти тим, кому

                         зробила щось  погане.

Королева: (недовірливо) І стану гарною? Одразу ж? ( Грізно – до своїх) Так?

Слуги мовчки кивають.

Королева:        З чого б почати?

Юля:( киває на Восьминога) Хоча б з нього.

Королева:       Добре спробую. Восьминіг, я була неправа, коли наказала украсти тебе.

Восьминіг:      Ти відпустиш мене до дому, у море?

Королева:        Так, і навіть дам тобі теплу шубу, щоб ти не захворів від холоду.

Восьминіг:       Спасибі тобі Королева.

Королева:         То як? Я вже стала гарніше?

Юля:                 А як же, на тебе вже можна дивитися і не морщитися від огидності.

                          Я впевнена, що і все твоє королівство стане краще.

Восьминіг:       Дивіться, яким яскравим стало Північне сяйво.

І дійсно, до цього бліде північне сяйво стає яскравішим.

Королева:         Я бачу! І все моє королівство з кожною хвилиною становиться все

                          веселіше і яскравіше.

Юля: (хитро) : Я тобі обіцяла! Далі буде ще гарніше!

В цей час чутно якийсь гуркіт, крики, з’являється  дим, миготить світло, всі розступаються. Посередині з’являються, наче звалюються звідкись наші “рятувальники» - вся компанія - Хоттабич, Шрек, Клоуни, Вінні. Одразу все стає навкруги різнобарвним.

Шаманка:              Ну от тобі і кольори прибули.

Королева: (грізно) Що це за жах. Хто посмів з’явитися сюди без запрошення?

Юля:               Королева! Знову зморшки з’являться.

Королева:       Ой, я забула! Доброго дня, шановні гості. Що вас привело до мене?

Шрек:  (по бойовому): Злодійка! Віддавай наших друзів.

Віслюк:( з-за плеча Шрека)  А то ми тобі таке влаштуємо… (ховається за Шрека)

Юля:                Заспокойтеся, друзі. У нас все добре. Ми тут просто погостювали у

                         Снігової Королеви.

Хоттабич:        І вона Вас не ображала?

Юля:                Ні! Вона добра та гостинна.

Шрек:              Щось я нічого не розумію.

Королева:        А що тут розуміти. Мені до Юлі ніхто ніколи не казав правду. А тепер,

                         коли вона відкрала мені очі, я и сама бачу, як все навкруги гарно. І білий

                         сніг, і мої Сніжинки, і шановні гості.

Хоттабич:        О, великий вихователь, Юля-джан. Ти зробила неможливе- перетворила

                          злу Снігову королеву у чудову добру і дуже симпатичну жінку.

Королева:        Я хочу, щоб всі побачили, яке у мене різнобарвне яскраве королівство.       

Співають і танцюють всі жителі північного королівство – все і насправді стає яскравим, різнокольоровим.

Юля:                А тепер, шановна добра Королево! Я з задоволенням виконаю твоє

                         прохання-  розкажу тобі веселу історію.

                         А допоможуть мені в цьому мої друзі –

                         Андрійка та Олежка.

Номер: Шляпа.

Королева:( сміється) Дякую, Юля і хлопці. Мені ніколи не було так весело.

Шрек: (заграє)Шановна королева, дозвольте запросити Вас відсвяткувати з нами свято

                          Нового року.

Віслюк: (встряє між ними): А  Русалонька чекає Восьминога.

Шрек: (роздратовано) Та я знаю.


Олежка:           Треба збиратися у дорогу. Хоттабич, у тебе ще борода не змерзла?

                          Спрацює?

Хоттабич:         А як же? Всі, хто з нами, підходьте ближче.

Шаман:             А можна і мені з вами.

Королева:          Ще чого! Ще цього злюки нам не вистачало…

Юля:                  Королево… (погрожує пальчиком)

Королева:          Ну добре, ти ж мої накази виконував…

Андрійко:          Скоріш підходь!

Хоттабич:          Аххалай, маххалай…

Дим, музика. Світло згасає.

         

                                                                     Картина 3.

Світло повільно висвітлює Підводне царство. Русалонька та її подруги і Восьминіг співають та танцюють. (Цирковий повітряний номер)

Русалонька: Шановні гості, я дуже вдячна вам  за повернення нашого друга Восьминога.

Королева:      Це я винна. Я була зла, а ще я так мріяла,  щоб у моєму королівстві хоч

                       що-небудь було кольоровим. Пробач мені, Русалонька.

Русалонька:   Ми не сердимося на тебе. Правда , Восьминіг? Тим більше, що ти

                        змінилася, стала доброю. А ще ми приготували для тебе подарунок.

                        Сподіваємося, він прикрасить твоє королівство.

Русалоньки виносять яскравий подарунок.

Королева:        Що це таке гарне?

Русалонька:    Це  корали нашого моря.

Королева:        Які кольори! Дякую вам, які ви добрі… і красиві.

Русалонька, Восьминіг та всі підводні жителі танцюють та співають.

Дивний сигнал. Всі переглядаються.

Звучить рінгтон мобільного телефона (голосний сигнал)

Хоттабич: ( дістає мобільника) Будильник спрацював. П’ять хвилин до початку Нового

                     року.

Олежка:       Треба терміново вірушати до дому.

Андрійко:   З то прийде Дід Мороз, а нас нікого немає.

Юля:           Хоттабич, за справу.

Юля:           А підводних жителів ти зможеш забрати до нас на свято?

Хоттабич:   А чом би і ні!  Аххалай-маххалай. Всі на свято вирушай!

Дим, світло, музика. Всі зникають, а коли світло повільно запалюються, всі герої з’являються у Країні казок. В цей час звучать дзвони годинника.

                                                          Картина 4.

Країна казок. Світло  повільно запалюється. Коли замовкають дзвони, звучить музика Діда


Олежка:        Мы встигли, встигли!

Юля:             Дякуємо вам за все, любі друзі.

Андрійко:     Зустрічаємо Діда Мороза.


Мороза. Виходять Дід Мороз та Снігуронька.  Всі аплодують.


Дід Мороз:

      Добрий день, чудові діти.

       Всі прийміть мої привіти.

      З Святом всіх вітаю я

      І Снігуронька моя.

Снігуронька:
                        З Новим роком вас вітаю!
                       Зичу свят великих вам.
                       Щастя й радості бажаю
                       Всім нашим гостям.



Дід Мороз:   Бачу, всі мої друзі зібралися на свято! І діточки, і батьки, і

                      казкові герої! А це! Не може бути! Моя вічна суперниця – Снігова Королева!

                     Ти прийшла сюди з добрими намірами, чи зі злими? Віповідай!


Королева:     Дід Мороз, мій вередливий характер залишився далеко у минулому. Завдяки 

                      моїм новим друзям я  зрозуміла :  насправді красивою може бути тільки

                      добра, привітна людина. Я більше нікому не завдам зла.

Дід Мороз:   Які ж ви молодці. Перевиховати саму Снігову Королеву!

                       Тепер ми можемо розпочати наше святкування!

Снігуронька: Дідусю! Треба запалити вогні на нашій чудовій новорічній ялинці.

Звучить музика.

Дід Мороз:     Коли перешкод вже для свята немає,

                         нехай нам ялинка яскраво засяє!

Запалюються Новорічні вогні, Панно : 2008 рік.


На сцені чарівним чином з’являється Хлопчик – Новий рік.

Новий рік:    Я – веселий Новий рік!

                       З дальніх я прийшов доріг!

                        І тепер в гостях у вас

                        В гарний день , у добрий час.

              Через ріки, через гори
              Поспішаю в кожний дім
              І казкові подарунки
              Дітлахам дарую всім.

Дід Мороз: Ми вас, любі діти, вітаєм зі святом.

                    Хай буде у вас нових друзів багато.

  Снігуронька:  Радійте і будьте здорові й веселі

                            Хай щастя панує у кожній оселі


Всі разом: З Новим Роком! З Новим щастям!



Звучить пісня : Новий рік у виконанні героїв казки. Всі танцюють.

Герої кидають у зал серпантин, запалюють бенгальські вогні, хлопають хлопавки.


Дід Мороз:            Залишайтеся здорові

                             Далі нам рушати час.

                             Через рік обов’язково

                             В гості прийдемо до вас.

Фінальна пісня. На сцені – всі учасники програми.

Диктор представляє учасників.



Джерело: http://Ніна Єрмоленко. Грудень 2007р.
Категория: Матеріал до новорічних свят | Добавил: ZZolotko (20.07.2009)
Просмотров: 1987 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
SiteHeart
загрузка...
загрузка...
Друзья сайта













   















Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0