|
Каталог статей
Загадки і лічилки
Нові загадки. Загадки про Україну
***
Цих загадок рівно сім,
Пропонуємо усім:
Їх сумлінно розгадати
Та у стовпчик записати.
З перших літер скласти слово,
Якщо впорались - чудово!
1. Коли все у тебе гарно,
Коли день пройшов не марно,
Наче квітка розквітаєш,
На обличчі її маєш.
Посміхаються вуста.
Що це? Відповідь проста.
2. В ньому сторінок багато,
Там і будні, там і свята.
Він події позначає,
Історичні дати знає,
Та рахує залюбки
Тижні, місяці, роки.
3. Ось стоїть біленька хата -
Там твої матуся й тато,
Твої сестри та брати
І, звичайно, там є ти.
Ще бабусі, дідусі,
Зібралися геть усі!
Бути в кожного повинна
Дружня та міцна _ _ _ _ _ _!
4. Рідну мову я вивчаю,
З літер вже слова складаю.
Помічниця ось моя -
Букви в ній від А до Я
Стали лагідно в рядки.
Що це, знають малюки?
5. І вареники в сметані,
І крученики духмяні,
Сало, терте з часником,
Борщ червоний з буряком.
Одним словом як назвати,
Щоб гостей почастувати?
6. Вони смачненькі та чорненькі,
У ґрунт попали навесні,
Тепер із них у полі зріють
Яскраві соняхи рясні.
А згодом буде і олія
Прозора, жовта, запашна.
Їх можна з друзями лузати.
Про що ця загадка, хто зна?
7. Цей фахівець нам розказав
Про долі націй та держав,
Де наші пращури жили,
Які в них звичаї були?
Які одежа, посуд, хата,
Та ще цікавого багато.
Розкопки буде він вести,
Щоб нам минуле довести.
Відповіді на 7 загадок:
У смішка
К алендар
Р одина
А бетка
Ї жа
Н асіння
А рхеолог
***
Пасеться на лугу тварина:
Пухка і сіра, як хмарина.
Вона нам вовною дає
Турботу і тепло своє.
(Вівця)
Довгі вуха, куций хвіст,
До мисливства в нього хист:
Все знаходить навмання
Це маленьке _ _ _ _ _ _.
(Цуценя)
З квіток мед вона збирає
І у вулику ховає.
Кружляє цілий день мала
Здогадались хто? _ _ _ _ _ _.
(Бджола)
В нас гуляє біля тину,
Має носик-намистину,
Сам він схож на будячок
Це колючий _ _ _ _ _ _ .
(Їжачок)
Вона живе в болоті,
Зелена, як трава.
І цілий день нам чути
З болота „ква-ква-ква”.
(Жаба)
Я вночі дзижчу на вухо,
Та не джміль я і не муха.
Непомітно вас я – кусь!
Й крові вашої на’пюсь.
(Комар)
Не боїться ця пташка зими,
Сало любить вона, так як ми.
Жовта грудка та сиві крильца.
Здогадалися, хто це? _ _ _ _ _ _.
(Синиця)
І ввечорі і зранку
Вартую я на ґанку.
І кусаю, і гарчу-
В дім чужих не пропущу.
(Собака)
Здивувалась дітвора:
„Це тварина чи гора?
Як же їсть він, як він п’є?”
А для цього хобот є!
(Слон)
В мене довгий хоботок,
З квіт збираю я пилок.
Ще яскраві крильця маю,
Безтурботно я літаю.
(Метелик)
Величезний цей хижак
На людей наводить жах.
Проживає в річці Ніл
Небезпечний _ _ _ _ _ _ _ _.
(Крокодил)
В хаті я мишей ганяю,
Вуса ще з дитинства маю,
Лапкой миюся щодня.
Я пухнасте _ _ _ _ _ _.
(Кошеня)
Невеличка та сіренька
В норці мешкаю тихенько.
Уночі по хаті – нир,
Я шукаю сало й сир.
(Миша)
В морі плаваю на дні,
Там спокійніше мені,
Як желе мої боки:
І прозорі, і м’які.
Якщо зловиш мене ти –
Можу руку обпекти!
(Медуза)
Я в ґадзівстві допомога
Маю вим’я і два роги.
Цілий день траву жую,
Молоко смачне даю.
(Корова)
В нього крила, в нього вуса,
Трохи я його боюся.
Як летить – так чути звук.
Бронзовий великий _ _ _.
(Жук)
Довго він в яйці сидів,
Мати його гріла.
Шкаралупу він пробив
І розправив крила.
Наче сонечко жовтенький,
Він маленький і тепленький.
(Курча)
У лусці мої боки –
Вони холодні та слизькі.
Плавать можу досхочу,
Та усе життя мовчу.
(Риба)
Птаха ця живе на морі,
Там літає на просторі.
Дзьобом рибу ловить влучно,
А співає різко й гучно.
(Чайка)
Швидко бігаю в траві,
Спробуй ти мене влови!
Міцно хвостик мій тримай,
Та збіжу я, так і знай.
Я тваринка непроста –
Проживу і без хвоста.
(Ящірка)
В річці риба проживає-
Довгу марду вона має,
Гострі зуби, хижу вдачу –
В річці всі від неї плачуть.
(Щука)
У хазяїна живу,
Сіно їм, овес, траву.
Працьовита я, грайлива,
Довгий хвіст, пухнаста грива.
(Кобила)
В лісі тваринка живе полохлива,
Добра, пухнаста, та дуже ляклива.
Вушки вона притискає свої,
Шурхіт усякий лякає її.
(Заєць)
Я пасуся на лужку
В хутряному кожушку.
Гострі рожки бе-бе-бе,
Налякаю я тебе.
(Коза)
Птах моторний,
Як сажа чорний,
Їсти черв’яків мастак
Це спритний звичайний _ _ _ _.
(Грак)
В лісі у норі живе,
Дуже хитрою сливе.
Низька тварина ця на зріст,
Хутро руденьке,пишний хвіст.
Найкраща в лісі витівниця.
Ну що, впізнали? Це _ _ _ _ _ _.
(Лисиця)
У хаті зачинилася,
Тихенько причаїлася,
Та сидить німа від страху.
Ви впізнали _ _ _ _ _ _ _ _?
(Черепаха)
Відкриваються щоночі
Величезні її очі.
Землю темрява вкрива-
Полювать летить _ _ _ _.
(Сова)
Як на гойдалках на вітках
Вони плигають у клітках.
Граються, кривляються,
Разом забавляються.
А веселі ці малята-
Пустотливі _ _ _ _ _ _ _ _ _.
(Мавпенята)
Він незграбний і товстий,
Завжди він чомусь сумний.
А на лобі в нього ріг,
Ця тварина _ _ _ _ _ _ _ .
(Носоріг)
Є горішки і грибочки
У дуплі на мотузочку.
Плигаю по гілочкам,
Я – руденька _ _ _ _ _ _ _.
(Білочка)
На зеленому лужку
Плига сірий в кожушку.
Куций хвостик, довгі вушки,
В лубяній живе ізбушці.
(Заєць)
Заповзята трудівниця,
Вона праці не боїться.
Дуже сильна ця комаха
Називається _ _ _ _ _ _.
(Мураха)
У савані проживає,
Чорно-білі смужки має.
І весела, і пригожа,
На конячку нашу схожа.
(Зебра)
Має жало ядовите,
Як вірьовка в’ється.
Спритна, влучна та холодна.
Як вона зоветься?
(Гадюка)
На дні річному проживаю,
Я небезпечні клешні маю,
Довгі вуса, чорні очі,
А вперед іти не хочу!
(Рак)
Хто з вас цю тварину знає?
Хто скоріше відгадає?
Гладенький бочок,
Рожевий п’ятачок,
І хвостик – крючок!
(Порося)
Надувається, ґелґоче,
Наче щось сказати хоче.
Бігає туди-сюди,
Краще його обійди!
(Індик)
Будить будильник нас кожного ранку,
Він кукурікає гучно на ґанку.
Всі прокидаються, сонце встає –
На кожнім подвір’ї будильник цей є.
(Півень)
Його дзьобик – молоток,
В лісі чути: „ток-ток-ток”.
Він з кори комах виймає,
Про дерева щиро дбає.
(Дятел)
Може скрізь вона літати,
Бо нема своєї хати.
Яйця іншим підкидає,
Скільки кому жити – знає!
(Зозуля)
Засвітились серед ночі
В темній хащі жовті очі.
Наче лісу грізний дух –
Гострі ікла, сірий смух.
Полювати йде хижак.
На весь ліс наводить жах.
(Вовк)
Він мисливець хоч куди –
Сітки ставляє завжди.
А тоді сидить та слуха –
Чи не попадеться муха?
Вириватися не слід!
З’їсть він муху на обід.
(Павук)
Ходить - бродить по двору
І лякає дітвору.
Заелоче, зашумить,
Наче зараз полетить.
Розбігайтеся, малята,
Бо почне він вас щипати!
(Гусак)
Вона в морі промисляє,
І людей, і риб лякає.
Гострі зуби в два ряди,
Ось плавець стирчить з води.
Краще б в морі потонула
Ця страшна, бридка _ _ _ _ _.
(Акула)
Чув я десь таке повір’я:
Коли в птаха біле пір’я,
Птах цей символ миру в світі.
Як же він зоветься, діти?
(Голуб)
Ходить птаха по подвір’ю:
Гребінець, бородка, пір’я.
А якщо сіда в гніздечко –
Нам несе вона яєчко.
(Курка)
Взимку спить цей звір в барлозі
І прокинутись невзмозі.
Смокче лапу уві сні.
Хто це? Підкажіть мені.
(Ведмідь)
Крильца прозорі в цього вертоліта,
Над нами літає він майже все літо.
Для нього посадочна смуга – кульбабка,
А цей вертоліт – звичайнісенька _ _ _ _ _.
(Бабка)
Хоч бачить він пагано,
Але копа старанно.
Під землею вирив хід
Сліпкуватий сірий _ _ _ _.
(Кріт)
В нього лапи й дзьоб червоні,
Не годуй його з долоні.
Дуже гучно заґелґоче,
І тебе вщипнути схоче.
(Гусак)
Ця птаха тендітна та сильна,
Пливе вона в річці повільно.
Шия довга, наче спиця,
А постава, як в цариці.
(Лебідь)
Він солодкий, соковитий,
Сонцем півдня він налитий,.
Не росте цей фрукт у нас
Товчтошкурий _ _ _ _ _ _.
(Ананас)
На смак чудова, жовта, медова,
Їсть її малий Павлуша.
Здогадались, що це? _ _ _ _ _.
(Груша)
Солоденька, червоненька
Оця ягідка маленька.
Має кісточку тверду.
З’їм її, коли знайду.
(Вишня)
І красива, і пахуча
Квітка ця, на жаль, колюча.
(Троянда)
В полі влітку вистигаю,
Я зернят багато маю.
Золотистий та вусатий
Хліб приношу в кожну хату.
(Колос)
Той, хто їсть його, той знає –
Всіх мікробів він вбиває.
Овоч цей корисний дуже,
Та від нього сльоз калюжа.
(Цибуля)
Під ногами у саду
Стиглу ягідку знайду.
Треба низько нахилиться,
Щоб зірвати _ _ _ _ _ _ _ _.
(Полуницю)
Влітку диво це знайду
В полі, в лісі і в саду.
Ці рослини кольорові
Запашні, такі чудові.
(Квіти)
Він на дубі виростає,
Шапочку гарненьку має.
З дуба в землю упаде
І весною проросте.
(Жолудь)
З мене листя обдирають,
Мене квасять, в борщ кидають,
Пироги зі мной печуть
І в салат мене січуть!
(Капуста)
Для зеленого борщу
Кисле листя посічу.
Що за листя – всі впізнали,
Коли борщ покуштували.
(Щавель)
Все обвила ця рослина
Як зелена павутина.
Краще очі ти розплющ –
Це звичайний в’ється _ _ _ _.
(Плющ)
Намистиночки малі
Стебло тягнуть до землі.
(Конвалія)
В нас деревина така у дворі,
Фрукт цей з дитинства дають дітворі,
Корисне, доступне та дкже смачне,
Багате залізом та поживне.
(Яблуко)
В діжці ми їх засолили,
А тоді всю зиму їли.
Солоненькі та хрумкі
У пупирцях _ _ _ _ _ _.
(Огірки)
На болоті біля річки
Виросли пухнасті свічки.
Забіжу я наперед –
Це звичайний _ _ _ _ _ _.
(Очерет)
Квітка ця на сонце схожа,
На олію вона гожа,
Жовті пелюсточки має,
Їх до сонця повертає.
(Соняшник)
Як миша хвостик довгий маю,
Та я з города не тікаю.
З мене зробити кожен рад
Корисний та смачний салат.
(Редиска)
Сонечко маленьке,
Кисло –солоденьке.
На частинки поділю
Своїх друзів пригощу.
Здогадалися, що це?
Корисне, з вітаміном ”С”?
(Апельсин)
На кущах росте низенько
Оця ягідка кисленька.
Рвеш, так не подряпай ручки,
Бо на тих кущах колючки.
(Аґрус)
Ця жовтогаряча пані
В бархатистому жупані.
І солодка, і пригожа
На компот й варення гожа.
(Абрикоса)
Лист різний із оксамита,
Соком ягідка налита.
А для хворої дитини
Кращі ліки – чай з _ _ _ _ _ _.
(Малини)
Багато ягід на гілках,
Їх взимку любить кожний птах.
Не з’їсть ту ягідку людина,
Гірка й несмачна _ _ _ _ _ _ _ _.
(Горобина)
Він такий гіркий один.
На городі виріс _ _ _ _.
(Хрін)
Він овальну форму має,
На городі виростає.
Ґадзині його консервують,
І рагу смачне готують.
Цей фіалковий пан –
Тонкошкурий _ _ _ _ _ _ _ _.
(Баклажан)
Я тримаю у долоні
Намистиночки червоні.
Ягідка ця кислувата,
На кущі їх так багато!
(Порічка)
Борщ із нього варить ненька,
В нього шкурочка тоненька,
Солодкуватий він на смак,
Фіолетовий _ _ _ _ _.
(Буряк)
Помаранчева і гарна,
У землі сиджу не марно:
Соковита, солоденька,
Вже я стала чималенька.
Собою пригощу дитину.
Хай корисну з’їсть _ _ _ _ _ _ _ _.
(Морквину)
Ця широколистна пані
На землі і на паркані.
У стрючки, як у торби
Заховала всі скарби.
(Квасоля)
У землі вона зростає
І брунатний колір має.
Її смажуть і печуть,
Її варять і товчуть.
Овоч цей всі люблять дуже,
Як же він зоветься, друже?
(Картопля)
В сукні зеленій стоїть на городі,
Дуже дивуються всі її вроді.
Коси довгі, зуби білі,
Хто ж це є в самому ділі?
(Кукурудза)
До мене з повагою ставляться всі,
Хоч в лісі стою на одній я нозі.
Як тільки до лісу грибник завітає –
То зразу поклоном мене привітає.
(Гриб)
Цього фрукту по шматку
В чай добавлю для смаку.
Запашистий та кисленький,
Наче сонечко жовтенький.
(Лимон)
В сукні зеленій стою цілий рік:
Сонечко світить, чи падає сніг.
Голок багато в ґадзівстві тримаю,
Тільки не шию і не вишиваю.
(Ялинка)
Зелений чуб, червоний бік,
Смачний із нього чавлять сік.
Ґадзині варять з ним борщі,
Росте в городі на кущі.
(Помідор)
На сметану, масло, сир
Нам воно згодиться.
І корисне, і смачне,
Тече, як водиця.
Колір в нього, наче сніг,
Пригощу їм вас усіх!
(Молоко)
Хтосьвідкрив на небі душ,
Повно на землі калюж.
І на нас водиця л’ється.
Як це явище зоветься?
(Дощ)
Здивувалося маля:
Стала білою земля.
Щось кружляє, наче пух,
Наче зграя білих мух,
Та додолу опадає,
Все ретельно укриває.
(Сніг)
Гріє взимку, наче груба
Хутряна, тепленька _ _ _ _.
(Шуба)
Щось на небі гуркотить,
Наче звір страшний летить.
Сильний дощ на землю л’ється,
Звір у руки не дається.
Очі світяться яскраво –
Всі у дім тікайте жваво!
(Грім та блискавка)
Я маленький і кругленький,
На одежі я завжди,
Мене в петлю продівають
Сто разів туди – сюди.
(Ґудзик)
Я ніколи не сиджу,
А ходжу, ходжу, ходжу.
І хоч з місця не зійду –
Все про час вам докладу.
(Годинник)
Пташка пір’ячко шукала,
Щось під стріхой будувала.
Покладе туди яєчка.
Її хатка – це _ _ _ _ _ _ _ _ _.
(Гніздечко)
Тісто, ягоди і крем,
Шоколад, прикраси, джем.
Дуже страву цю люблю
Її в кондитерській куплю.
(Тістечко)
Я у кожній є квартирі:
Сидіння, та ноги чотири.
Для комфорту спинку маю,
Багато місця не займаю.
(Стілець)
В руку мотузок взяла,
Їх на гору потягла.
Швидко з’їхала з гори,
Треба в гору знов тягти.
(Санки)
Довгий носик, ручку має,
Всіх нас чаєм пригощає!
(Чайник)
Про мене казка є відома,
Я не люблю сидіти вдома,
Пригоди ждуть мене завжди –
Я не боюсь вогню, води.
Дисциплінований, слухняний,
Це я - _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _.
(Солдатик олов’яний)
Є у мене річ важлива:
Не страшні ні дощ, ні злива.
Її розкрию над собою,
І не замочить дощ водою!
(Парасолька)
Я із гуми, надувна,
Як повітря я легка,
Міцно мотузок тримай
Та мене не відпускай!
(Повітряна куля)
Замість старого з чорнилом пера
річ ця у кожного є школяра.
В зошиті пише він їю гладенько,
Дуже старанно, охайно, чистенько.
(Ручка)
Взимку холодно стає,
Мама шубу достає,
Що ж на голову надіти,
Щоб малі не змерзли діти?
(Шапка)
З молока його зробили,
Та ретельно остудили.
Нам здається, що в жару
Його б з’їли по відру.
(Морозиво)
Плига, плига цілий день,
Через лаву, через пень,
Через кущ і через квіти.
Що за іграшка це, діти?
(М’яч)
Металева та тоненька,
Мною сукню шиє ненька.
В мене тулуб є і вушко,
Я із голкою подружка.
(Голка)
Хто мене в ґадзівстві має,
Той завжди напевно знає:
Їдеш в ліс гриби збирати,
Тож мене потрібно взяти.
(Корзина)
Якщо став на ті дощечки,
Швидко їду я з гори,
А якщо впаду зненацька –
Ноги будуть догори.
Палки дві в руках тримаю,
Сам собі допомагаю.
Тут потрібна рівновага,
Тренування та увага!
(Лижі)
На дорозі їх багато –
Їде на колесах хата.
Дверь спочатку ти відчиниш,
На дивані відпочинеш,
А вона в єдину мить
Хоч куди тебе домчить!
(Автомобіль)
Можу я його розбити,
Можу на обід зварити,
Курка нам його знесе,
Що це діти? Це - _ _ _ _.
(Яйце)
Гострі зуби вона має,
Їсти нам допомагає,
Що бере в тарілці – все
Нам до рота донесе.
(Виделка)
Влітку ягід так багато.
Їх спочатку буду рвати,
Потім з цукром перетрем
Ось смачний і вийде _ _ _ _.
( Джем )
Ти розправ мої боки –
І пухкенькі, і м’які,
Поклади мене під вушко
І лягай мені на брюшко.
(Подушка)
В мене є три кольори,
Всі для діла, не для гри.
Пішохди й водії
Знають правила мої.
Коли колір я міняю –
Тих чи інших зупиняю.
(Світлофор)
І ввечорі, і зранку
Вартую я на ґанку.
Не кусаю, не гарчу,
В дім чужих не пропущу.
(Замок)
Із дівчатами для гри
Цей предмет ти не бери!
Річ коштовна і маленька,
Заховала її ненька.
Не помітиш, як загубиш –
Ще сама жаліти будеш.
(Каблучка)
На одній нозі стоїть,
Йде за колом коло,
Доки не зупиниться –
Не впаде ніколи.
( Дзиґа )
Руки вбоки я стою –
Всіх вас чаєм напою.
Я горячий, наче жар.
Хто я діти? _ _ _ _ _ _ _.
(Самовар)
Квіти в небі розпустилися
І на землю покотилися.
Палахає там і тут
Наче золотом _ _ _ _ _.
(Салют)
Голуба вода тече,
В’ється, наче стрічка.
Здогадалися, що це?
Це глибока _ _ _ _ _.
(Річка)
Тут міста, країни, скелі,
Океани і пустелі,
Гори, ріки і моря –
Мандрувати буду я!
Щоб по світу мандрувати,
Не виходжу я із хати,
Не сідаю у автобус,
А беру у руки _ _ _ _ _ _.
(Глобус)
На небі появилася,
Дощом вона пролилася,
Від землі піднялась парой,
Знов на небі стане _ _ _ _ _ _.
(Хмарой)
Є у зайця і лисиці,
У корови і куниці,
Навіть у дворі кота
Не зустрінеш без _ _ _ _ _ _.
(Хвоста)
Щоб рудим волосся стало
Фарбу дівчина достала.
Не зашкодить їй вона,
Це рослинна фарба _ _ _.
(Хна)
Будівельнику без них нічого робити –
Не збудує школу, дім і садок, де діти.
Починається на „Ц”, здогадалися, що це?
(Цегла, цемент)
Пані крижана зі стріхи
Ноги звісила для втіхи.
А як сонце припече –
Пані плаче і тече.
(Бурулька)
З неба зірочки летять,
Землю укривають,
А коли приде весна –
Всі вони розтануть.
(Сніжинки)
Звідкіля у нас на небі
Риби, близнюки, ведмеді?
Лебідь розправляє пір’я.
Це все зоряні _ _ _ _ _ ’_ .
(Сузір’я)
Взимку скляр прийшов на річку
Наче склом накрив водичку.
Бавитися там не слід –
Бо крихкий на річці _ _ _.
(Лід)
На мене сідають дорослі і діти,
Коли вони схочуть перепочити.
Я в парку, в дворі, на зупинці стою:
І вам я хвилини спочинку даю.
(Лава)
Зранку всіх людей розбудить,
Гріє, пестить і голубить.
А на нього дивишся
І ненавмисно скривишся!
(Сонце)
В небі камінці блищать.
Їх не 7 , не 100, не 5.
А як падають униз –
Бажання згадуй, не барись!
(Зірки)
Дощ пройшов, через ставок
Перекинувся місток.
Кольорів у ньому сім,
Він подобається всім!
(Веселка)
В цьому місці поїзди
Гуркотять сюди-туди.
Каси тут, чекання зал,
Одним словом – це _ _ _ _ _ _.
(Вокзал)
Я гучно в лісі закричу,
Кричати буду досхочу.
А що це в відповаідь луна?
Неначе дражниться _ _ _ _ .
(Луна)
З какао цукерка ця і з молока,
Буває солодка, буває гірка,
Буває начинка: ізюм чи горіх,
Поділимо плитку велику на всіх!
Якщо запитаємо, навіть в малят,
Усі нам підкажуть, що це _ _ _ _ _ _ _ .
(Шоколад)
Є цей прилад в кожній хаті,
Що це, можете сказати?
Для матусі серіал і футбол для тата
Може скринька ця чудова легко показати!
(Телевізор)
Він в дім приносить подарунки,
На склі малює візерунки,
Річки заковує у лід,
Як зветься цей казковий дід?
(Дід Мороз)
Візерунки на вікні він намалював мені,
Я по вулиці гуляв – він за ніс мене щипав.
Хто впізнає невідимку, того, що поруч ходить взимку?
(Мороз)
Темно стало на дворі,
Сяє місяць угорі.
Спати треба, певна річ,
Бо прийшла на землю _ _ _ .
(Ніч)
Я живу угаражі – перевожу вантажі,
Ще великий кузов маю, людям всім допомагаю.
Дрова я вожу, пісок. Іграшку на мій зразок
Он малий хлопчак повіз. Я звичайний _ _ _ _ .
(Ваговіз)
Замість справжньої дитини
Є у кожної дівчини.
Її пестять, одягають,
Спати ввечорі вкладають.
І годують її смачно –
Дуже мамі вона вдячна!
(Лялька)
Я в барлозі взимку спав,
Мед із вуликів збирав.
Бант на шию пов’язали,
І до іграшок поклали.
Вайлуватий та м’який.
Відгадай, хтоя такий?
(Плюшеве ведмежа)
Ми всі з дитинства пам’ятаємо загадку, як із «супу» зробити «борщ».
На російській мові цей ланцюжок виглядав десь отак:
«Суп – сук - сок – бок – бор – борщ».
Дивіться,
змінюємо лише одну літеру, а змінюється значення усього слова. Це дуже
корисна вправа для дітей на розвиток фонематичного сприйняття. Також,
за цим зразком можна придумати будь-які ребуси.
Тож, бажаю вам приємного відгадування загадок з чергуючими приголосними.
А самі зможете придумати щось подібне?
С „Ж” він ніччю вилітає
І дітей малих лякає.
С „З” стоїть він на вогні
Варить кашу й борщ мені.
(кажан, казан)
С „С” це фрукт дуже смачний,
С „З” це дощик заливний.
(слива, злива)
З буквой „Г” я важний птах,
На дереві сиджу.
З буквой „К” - міцний напій,
Бадьорим бути поможу.
(гава, кава)
З „С” у мене борщ нал'ють,
З „Ш” проходу не дають -
Ловить кіт мене щодня,
Хоч маленька дуже я.
(миска, мишка)
С „З” пасусь я на зорі,
В мене ріжки чималі.
Сіно на зиму для мене
З „С” накосять косарі.
(коза, коса)
З „Д” у мами я одна,
З „Б”- дубова, для вина.
(дочка, бочка)
Тварина я дика із буквою „Б”,
А з буквою „З” нагодую тебе.
Ти кашу вари в мені,
борщ і супець, якщо відгадаєш –
То ти – молодець!
(кабан, казан)
З „Ш” я дірку проколю,
З „М” я чистоту люблю.
(шило,мило)
З „М” я влітку розквітаю,
З „Л” я нігті прикрашаю,
З „Р” я в річці проживаю.
(мак, лак, рак)
З буквой „Й” папір я клею,
З „Н” я створюю алею.
(клей, клен)
З буквой „Г” мене в ігрі
Хай заб'ють в ворота.
З буквой „В” живу в селі,
В мене там робота.
(гіл, віл)
С буквой „С” я злак смачний,
Я корисний, поживний.
К „С” м'який добавлю знак –
Лютий з'явиться хижак.
(рис, рись)
Я на дереві любому
З буквой „Г" росту,
З буквой „Г” я по деревах
Плигати змогу.
(білка, гілка)
З буквой „Н”- герой казковий,
З „П” - автомобиль чудовий.
Швидко джип поїхав по дорозі,
Джин з кувшину вилізти невзмозі.
Лічилки
В лісі є грибів багато,
Почнемо їх рахувати:
Це 1 – гриби лисички,
2 – це рижик невеличкий,
Біля зайчика нори
Підберезник буде 3.
Ось 4 – маслюки,
В темних шляпках малюки.
Сироїжка буде п”ята,
Продовжуємо рахувати.
6 і 7 це два опенька,
8 – білий чималенький,
Хай красноголовець - 9,
А волнушка буде 10.
Поки в лісі ми гуляли
І грибочки рахували -
Цілий кошик назбирали!
На городі у бабусі
рахувати я навчуся.
Раз, два, три чотири, п'ять
Буду квіти рахувать.
Ось червоний гладіолус,
Ось волошка, ось жасмін,
Ось ромашка, хризантема,
Чотири, три, два, один.
А троянда біла – п'ять,
Буде в вазочці стоять.
Гусь с гусятами гуляє,
Їм лічилку промовляє:
- Раз і два – в саду трава,
Три – це просто ГА-ГА-ГА,
А чотири, п'ять і шість
Мої лапи, дзьоб і хвіст.
Сім - на річку ми пішли,
Вісім – черв'ячка знайшли,
Дев'ять – з'їли черв'яка.
Ось лічилочка яка!
Джерело: http://www.abetka-logopedka.org/my/zagadki.htm
|
| Категория: Прислів’я та приказки | Добавил: ZZolotko (06.08.2009)
|
| Просмотров: 5235 | Комментарии: 2
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
загрузка...
загрузка...
|
