Одна мати вірна порада.
Нема того краму, щоб купити маму.
Все купиш, лише тата й мами — ні.
Матері ні купити, ні заслужити.
Нема у світі цвіту цвітішого над маківочки, нема ж і роду ріднішого над матіночки.
Рідна мати високо замахує, а помалу б'є.
Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоре розтане.
Мати одною рукою б'є, а другою гладить.
Доти ягнятка скачуть, доки матір бачать.
Сліпе щеня і те до матері лізе.
На сонці тепло, а біля матері добре.
Дитина плаче, а матері боляче.
У дитини заболить пальчик, а в мами — серце.
Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить.
Матері своїх дітей жаль, хоч найменшого, хоч найбільшого.
У кого є ненька, у того й голівонька гладенька.
Головонька наша бідна, що в нас матінка не рідна.
Мене мати цілий вік дурила: Казала «битиму», та й не била.
Мачушине добро, як зимнєє тепло.
Мати б'є, то не болить, а мачуха як подивиться, то й на душі холоне.
Краще сім раз горіти, аніж один раз овдовіти.
Вдовець — дітям не отець, бо й сам круглий сирота.
Отець умре — то півсироти дитина, а мати — то вже цілая сиротина.
Не то сирота, що роду нема, а то сирота, що долі не має.
Ніхто не бачить, як сирота плаче.
Як сироті женитися, так і ніч мала.
По дочці і зять милий, по невістці і син чужий.
Поки діда, поти й хліба.
Поки баби, поти й ради.
Годуй діда на печі, бо й сам будеш там.
Які мамка й татко, таке й дитятко.
Який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина.
З кривого дерева крива й тінь.
Яке волокно, таке й полотно.
Яке коріння, таке й насіння.
Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти.
Який дуб, такий тин; який батько, такий син.
Яка гребля, такий млин; який батько, такий син.
Які самі, такі й сини.
Яка мама — така сама.
Яке зіллячко, таке й сім'ячко.
Яблучко від яблуні недалеко відкотиться.
Від лося — лосята, а від свині — поросята.
Добра то дитина: коли спить, то не плаче.
Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!
Багато няньок — дитина без носа.
Син мій, а розум у нього свій.
Від малих дітей голова болить, а від великих — серце.
Діти, діти, де вас подіти? На піч покидати та й їсти не дати!
Малі діти — малий клопіт; великі діти — великий клопіт.
Де одинець — хазяйству кінець, де сім — щастя всім.
Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — кінець.
Коли дитини не навчиш у пелюшках, то не навчиш у подушках.
Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі
Не ясла до коней ходять, а коні до ясел.
Добрі діти доброго слова послухають, а лихі — й дрючка не бояться.
Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.
Жінка для совіту, теща для привіту, матінка рідна лучче всього світу.
Нема вірнішого приятеля, як добра жінка.
Не потрібен і клад, коли у чоловіка з жінкою лад.
Жінка чоловікові подруга, а не прислуга!
І в лиху годину не кидай дружину!
Найлучча спілка — чоловік і жінка!
Всяка пташка своє гніздо знає.
Як люба дружина, то люба й в ряднині.
Живуть між собою, як риба з водою.
Чоловік у домі — голова, а жінка — душа.
Без хазяїна двір, а без хазяйки хата, плаче.
Хату руки держать.
Жінка за три угли хату держить, а чоловік за один.
Од господаря повинно пахнути вітром, а од господині димом.
На красивого чоловіка дивитись гарно, а з розумним жити легко.
Краще жінка сварлива,: ніж дурна.
Парочка — Мартин та Одарочка!
Яке дибало, таке й здибало.
Які коні, такий віз, який їхав, таку й віз.
У
нашого Омелька невелика сімейка: тільки він та вона, та старий та
стара, тільки Сидір та Нестірко, та діток шестірко, та батько та мати,
та їхні три брати.
Свій хоч не заплаче, то скривиться, хоть не скривиться, то не висміє.
Своїх багато, а як прийдеться топиться, то ні за кого ухопиться.
Рідня — серед дня, а як сонце сховається, то й не родичається.
При добрій годині — брати й побратими, а при лихій годині — нема й родини.
Рід великий, а пообідать ніде.
Обідала не обідала, аби рід одвідала.
Як до такого роду, то краще з моста в воду.
Близька рідня — на одному сонці онучі сушили.
Ми родичі: ваші собаки їли, а наші на ваших через тин гавкали.
Ваша Катерина нашій Орині двоюрідна Одарка.
Його мати моїй матері двоюрідна Параска.
Василь бабі сестра у перших.
Такий родич, як чорт козі дядько.
До свого роду — хоч через воду.
----------------------------------
Источник: http://petryk.com.ua |
