Каталог статей

Віршики для дітей про сніг, сніжинки, порошу сучасних авторів і класиків української літератури

Микола Вороний

Сніжинки

Білесенькі сніжиночки,
Вродились ми з воді.
Легенькі, мов пушиночки,
Спустилися сюди.
Ми хмарою носилися
Від подиху зими
І весело крутилися
Метелицею ми.
Тепер ми хочем спатоньки,
Як дітоньки малі.
І линемо до матінки,
До любої землі...

О.Туманян

Перший сніг

- Мамо, мамо, ти поглянь,
Як надворі біло!
Скільки тих метеликів
Раптом налетіло.

Ще такого не бувало!
Просто мене здивувало!
Щоб летіло, коливало
Й не переставало!

- Ні, це просто йде сніжок,
Та такий лапатий,
Крильцями тріпоче він,
Білий, пелехатий.

Максим Рильський

Білі мухи

Білі мухи налетіли, -
Все подвір’я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.

- Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати! –
І побігли до санчат:
Галя, Петрик і Кіндрат.
Всі з гори летять щодуху,
Щоб впіймати білу муху.
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим.

В. Чубенко

Перший сніг

Сніг! Сніг! Сніг іде
На усьому світі!
Ловить весело дітей
У пухнасті сіті.
Сніг. Сніг, білий сніг,
Мокрі рукавички…
Та зате в нас кращі всіх
Баби-сніговички!

О.Сенатович

Веселий сніг

Падав сніг, падав сніг –
Для усіх, усіх, усіх,
І дорослих, і малих,
І веселих, і сумних.
Всім, хто гордо носа ніс,
Він тихцем спадав на ніс,
А роззяві, як на сміх
Залетів до рота сніг.
Вереді за комір вліз
І довів її до сліз.
А веселі грали в сніжки –
Сніг сідав їм на усмішки
І сміявся з усіма:
- Ой, зима, зима, зима!

М. Петренко

Перший сніг

Чорна ворона
Каркнула:
- Кра!..
Гляньте –
За хатою
Біла гора!
Біло на вулиці,
Біло в гаях,
Сливи і яблуні
В білих шапках.
Білі городи,
Білі поля.
В білому світі
Чорна – лиш я!

А. Костецький

Сніжинки

Тоненькі сніжинки
На мене сідають,
Мене за ялинку
Напевне вважають.

Не знають сніжинки –
Смішинки тоненькі,
Що я – не ялинка,
А просто – Оленка!

Г.Демченко

Пороша

Мов хазяєчка хороша,
Побілили все пороша.
Любо глянути довкола –
Білі луки, ліс і поле!
Навіть зайчик між снігів
До краплиночки збілів.
Всі радіють: «Ну й хороша
Ця хазяєчка пороша!»

В. Заєць

Пухові шапочки

Білий сніг – холодний пух –
Побілив усе навкруг.
Вітерець пушок збирає,
Гарні шапочки сплітає:
І дубкам, і грибкам,
І берізкам, і пенькам.
А малесенькій Ганусі
Шапочку плете бабуся.

Платон Воронько

Перший сніг

Голуби злетілися біленьки,
Мабуть хтось їм хліба накришив, -
То вночі пройшов сніжок легенький
І усе довкіл запорошив.
Не спурхне сніжок цей голубами,
Як весінне сонце припече,
Він струмком зів”ється між горбами
І в далеке море утече.

Г.Бойко

Перший сніг

Сніг пухнастий,
Наче вата,
Аж по ньому жаль ступати, -
Білий, чистий сніг.

Оксана Санатович

Веселий сніг

Падав сніг,
Падав сніг –
Для усіх, усіх, усіх,
І дорослих і малих,
І вселих і сумних.
Всім, хто гордо носа ніс,
Він тихцем сідав на ніс.
А роззяв, як на сміх,
Залетів до рота сніг.
Вереді за комір вліз
І довів його до сліз.
А веселі грали в сніжки –
Сніг сідав їм на усмішки
І сміявся з усіма:
- Ой, зима, зима, зима!

М.Познанська

Сніг іде

Тихо, тихо сніг іде,
Білий сніг, лапатий,
Ми у двір скоріш підем,
Візьмемо лопати.
Ми прокинем зранку
Стежку біля ганку,
Вийде мама з хати
І почне питати:
- Хто ж це так доріжку
Вміє прокидати?

В.Кленц

Із сніжком ми дружимо

Там, де поле, там, де луг,
Ходить завірюха,
Сипле сніг із рукавів
І морозить вуха.
Щоки полум”ям горять,
Та біжать малята,
Щоб везти із гірки сміх
На своїх санчатах.
Ти, вітриську, зупинись,
Йди із нами гратись,
На санчатах цілий день
Будемо кататись.

С.Кузьменко

Сніжинки

Пролітають біленьки сніжинки
І сріблясто на сонці блищать.
Мамо, мамо, чому я сніжинки
Не умію ніяк упіймать?
Вже здається, що ніби й спіймаю,
А відкрию долоню: нема!
Лиш водичка з долоні стікає.
Лиш водичка в долоні сама.
Каже мама здивовано доні:
- А чи знаєшь, чому це так є?
Бо у тебе тепленька лодоня,
А сніжок від тепла розтає.
І помислила доня хвилинку,
Рукавичку наділа свою.
- Мамо, - каже, - тепер я сніжинку
Вже напевно, напевно, зловлю!

І.Франко

Сипле сніг

Сипле, сипле, сипле сніг.
Мов метелики сріблисті,
Сніжинки біленькі, чисті
Тихо стеляться до ніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Тихо, легко і спроквола
Покриває все довкола,
Ні стежок, ані доріг...
Сипле, сипле, сипле сніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Все присипав – доли, гори,
Вже ввесь світ – мов біле море,
Біле море без доріг.
Сипле, сипле, сипле сніг.