ЗАГАДКИ ДЛЯ ДІТЕЙ
ЯВИЩА ПРИРОДИ
1. Два брати у воду дивляться,
а повік не зійдуться.
2. Два брати рідні: одного всі бачать, але не чують, другого всякий
чує, але не бачить.
3. Не куля, не багнет, не снаряд і не меч, а людину б'є на смерть.
4. Ой за полем, за горами, золота нагайка в'ється.
5. Не вода і не суша, на човні не пропливеш і ногами не підеш.
6. Срібний кинджал хвильку в хаті полежав - і зовсім розтав.
7. Що росте догори коренем?
8. Не звір, а виє.
9. Червоне коромисло через річку повисло.
10. Без ніг біжить, без крил летить.
11. Без рук, без ніг, а ворота відчиняє.
12. Без рук, без ніг, а на гору лізе.
13. Біжить віл, сам без ніг, кого зустрічає, з дороги не вертає.
14. Гуляє по полю, та не кінь, гуляє на волі, та не птиця.
15. Є на світі кінь - всьому світові не вдержати.
16. Крил не має, скрізь літає та ще й куряву здіймає.
17. Молоденький розбишака з хати солому зносить.
18. Прийшов хтось та взяв щось, пішов би за ним, та не знаю за ким.
19. Руками махнув - дерево зігнув.
20. Батько лежить у сповитку, а син пішов по світку.
21. Жувати не жую, а все поїдаю, все тільки їм, а з голоду помираю.
22. Маленьке-малюсіньке, а в руці не вдержиш.
23. Між двома осоками б'ються хлопці язиками.
24. Поки батько народився, син по світу находився.
25. Скільки б не їв, ніколи ситий не буду.
26. Червоний гість дерево їсть.
27. Мати сина народила, а син - матір.
28. Одне каже - побіжімо, друге каже - полежімо, третє каже - похитаймось.
29. Був на копанні, був на шльопанні, був на базарі, був на пожарі,
молодим був - сім'ю кормив, сам ні крихти не з'їв, а упав - та й пропав,
ніхто й кісток не зібрав.
30. Біг кінь через Дунай глибокий, як упав - заіржав, увесь світ задрижав.
31. Крикнув віл на сто гір, на сто тисяч городів.
32. Стукотить, гуркотить, мов сто коней біжить; треба стати розгадати,
що тим коням їсти дати.
33. Шило-покотило попід небесами ходило, із полями говорило.
34. Чорна корова всіх поборола. Білий віл всіх підвів.
35. Без рук, без ніг, а хату пробіг.
36. Залізна Варвара вище амбара і дивиться на небо.
37. Кучерявий Іван нагору дереться.
38. Летів горобець через хлівець та все вгору хур-хур!
39. І тонкий, і високий, а сяде в траві - не видно.
40. Лежить Гася, простяглася, як устане - неба дістане.
41. Їхав пан, у воду впав, сам не замочився, а води побільшало.
42. Коли нема - чекають, а коли прийду - тікають.
43. Один ллє, другий п'є, третій підростає.
44. Горя не знаємо, а гірко плачемо.
45. Сидить півень на вербі, спустив крила до землі.
46. Шумить, гуде і все горою йде.
47. Коло носа в'ється - в руки не дається.
48. Мене ріжуть, мене б'ють, а не злюся, стаю добрішою.
49. Якого поля не можна зорати, на якому полі не можна каміння полічити?
50. Розстелю рогіжку, насиплю горішків, покладу окраєць хліба.
51. Вся дорога всипана горошинками.
52. В синім небі світлячки - не дістать до них рукою, а найбільший
світлячок зігнувсь, як черв'ячок.
53. Тисяча овець, а між ними один баранець.
54. У чистому полі попутані коні, вузлики зняті, ніяк розв'язати.
55. Я вода і на воді плаваю.
56. Ні в вогні не горить, ні в воді не тоне.
57. Без рук, без ніг, без язика, а кричить.
58. Без крил летить, без кореня росте.
59. Біг зайчик попід лісок, сипав з гори пісок.
60. Іде лісом - без шуму ступає, іде водою - хвилі підіймає.
61. Їхав Волох, розсипав горох, почало світати - нема що збирати.
62. Лисий віл дивиться через тин.
63. На небі біліє, світить, а не гріє.
64. Один пастух тисячу овець пасе.
65. Повна піч паляниць, посередині книш.
66. Приїхав гість та став на поміст, розпустив коні по всій оболоні.
67. Серед двора лежить червона сковорода.
68. Толока не орана, вівці не лічені, пастух рогатий.
69. У лісі, у пралісі золота діжа стоїть.
70. Навкруги вода, а з питвом - біда.
71. Без пилки, без сокири, а мости будує.
72. Без рук, без голови, а вікна малює.
73. Зроду рук своїх не має, а узори вишиває.
74. Не художник, а малює.
75. Сам не біжить, а стояти не дозволяє.
76. Сивий віл випив води повен діл.
77. Старий дід мости помостив, прийшла молода - мости рознесла.
78. Що за гість, що тепло їсть?
79. Батько високий, мати низька, син заклопотаний, дочка прудка.
80. В синьому мішечку золотих гудзиків багато.
81. Червоний клубок по голубій хустині качається, людям усміхається.
82. Чорна корова, золоте теля.
83. Чорне сукно лізе в вікно.
84. Куди вступиш - всюди маєш, хоч не бачиш, а вживаєш.
85. Зайде в дім - не виженеш дрючком, пройде час - сам вийде.
86. Сіре сукно лізе в вікно.
87. Крутиться, вертиться, берега держиться.
88. Тече, тече - не витече; біжить, біжить - не вибіжить.
89. Одно біжить, друге лежить, а третє нахиляється.
90. Санки біжать, а голоблі стоять.
91. Без очей, а сльози ллє.
92. Вночі спить на землі, а вранці тікає.
93. Зоря-зоряниця, молода дівиця, гуляти ходила, сльозу зронила, місяць
бачив - не підняв, сонце побачило - підняло.
94. У воді росте, у воді кохається, у воду впаде - води злякається.
95. Біле, а не цукор, м'яке, а не вата, без ніг, а йде.
96. Зірка сніжно-біла на рукав мені злетіла, поки ніс її сюди, стала
краплею води.
97. Зимою гуляє, хати замикає, а весною плаче, людей випускає.
98. Зимою гріє, весною тліє, влітку вмирає, восени оживає.
99. Коли живе, то лежить, а помре, то побіжить.
100. Лежало, поки лежалось, а як припекло, то й сліду не зосталось.
101. Летить птиця без крил, без ніг, зварив кухар без вогню, з'їла
дівка без рота.
102. Летить - мовчить, лежить - мовчить, а як помре, то зареве.
103. Малюсеньке, тонесеньке, а що схоче - вкриє.
104. Надворі горою, а в хаті водою.
105. Не п'є - живе, а нап'ється - умре.
106. Пусти з гори - не розіб'ється, пусти на воду - розпливеться.
107. Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає.
108. Гарне, добре, на всіх дивиться, а людям на себе дивиться не дозволяє.
109. Золотий бубон на воді плаває.
110. Маленьке, кругленьке, весь світ перебігло.
111. Золотий пішов, а срібний прийшов.
112. Мету, мету - не вимету, несу, несу - не винесу, прийде пора -
само піде.
113. Серед моря стоїть червона комора.
114. Стоїть корито, повне води налито.
115. Не скляний він, не з металу, а прислухаєтесь - дзвенить, риє
землю він розталу.
116. Іду - іде, стану - стоїть.
117. Неживе, а за людиною ходить.
118. Очима бачиш, а руками не візьмеш.
119. Хоч поруч іде, а сліду не залишає.
120. Сивий кінь на весь світ заліг.
121. Біжать коні булані, на них віжки порвані, хто їх може зупинити,
на них віжки підлатати?
122. Біла кобила попід небесами ходила, оглянулася назад - і сліду
не знать.
123. Була собі баба Гася, як прийде - всі скачуть, як довго ж нема
- плачуть.
124. Летить орлиця по синьому небу, крила розкрила, сонце закрила.
125. Одно рядно сім баб тягло.
126. Без рук, без ніг, а по полю гасає.
127. Рівненька доріжка, посипана горошком.
128. Йде з села до села, а з місця й кроку не зробить.
129. Чим більше з неї береш, тим більшою вона стає.
Источник: http://abetka.ukrlife.org/z_natura.htm |
