День Перемоги
Інформаційна хвилинка
22
червня 1941 року розпочалася Велика Вітчизняна війна.Фашисти прийшли на
нашу землю, щоб захопити її багатство, поневолити народ, зробити його
рабом своєї імперії. Вони не тільки топтали нашу землю, вони хотіли розтоптати саму душу народу, спаплюжити її. А вона виявилася безсмертною, душа народу.
Історія
війни – історія, написана кров’ю хоробрих. Вона може обійтися без
зведень та великих чисел. Її своєрідність у тому, що проходить вона
через серце людини, бійця, в’язня, героя. Вона не знає невдач,
відступу, здачі території та позицій. Вона дає ніби кінцеву, переможну
формулу всієї війни. Вона символ і запорука майбутньої перемоги, яку
необхідно ще добути ціною жертв та тривалої боротьби на величезній
арені військових дій. Але перемога ця вже відчувається в серці героя, в
його твердості та непереможності як особистості.
Один
із перших і найтяжчих ударів фашистських військ взяла на себе Україна.
Німецька авіація завдала масових ударів по радянських військових
частинах, залізницях, заводах та великих містах, залітаючи в глиб
радянської території до трьохсот кілометрів. Війна Німеччини та
Радянського Союзу тривала 1418 діб. Загалом, за статистикою, у Великій
Вітчизняній загинуло понад вісім з половиною мільйонів українців.
Усе,
що робилося на фронті сприймалося не як щось виняткове, а як робота –
неймовірно тяжка, небезпечна, але неминуча й необхідна. А скільки було
безіменних героїв і невідомих подвигів.
Велика Вітчизняна війна
– це масовий героїзм на фронті, де подвиг ставав загальною і
повсякденною нормою. Патріотизм, дружба, взаємовиручка, повага один до
одного виховуються у людини саме у найскрутніші періоди життя. Ті
буремні часи були випробуванням для всього народу, який і на фронті, і
в тилу виборював ціною власного життя мир на землі.
Ворог
був жорстоким та невблаганним, але це не зламало волі нашого народу до
Перемоги. На окупованій території патріоти наводили жах на ворога,
знищуючи його живу силу та техніку, підриваючи мости, переправи,
залізничні шляхи, захоплюючи обози з продовольством. Тисячі людей
боролися в партизанських загонах.
З
вдячністю і глибокою шаною вклоняємося ми живим ветеранам війни, які
винесли на своїх плечах весь тягар воєнного лихоліття, звільнивши рідну
землю від фашизму, і день у день тяжкою працею відбудовували на ній
мирне життя.
Зникають
журавлиними клинами ветерани війни, йдуть у небуття учасники війни.
Рідіють ряди вдів і тих, хто залишився під час окупації в рідному селі.
Час невблаганно стирає в пам’яті факти, події, імена.
Велика
Вітчизняна війна і виборена в ній Перемога, віддаляючись від нас у
часі, не відходять у забуття. Священна пам’ять і воєнні реліквії завжди
живуть з нам, у наших серцях. Ми
пишаємося тим, що зробили для Перемоги наші земляки. Пам’ятає рідна
земля своїх героїв. Кожна родина втратила на війні своїх синів, братів,
чоловіків.
У
травні 1945 року завершилася одна з найкровопролитніших війн в історії
людства. Ціна перемоги виявилася занадто дорогою. Слава
героїв-учасників бойових дій, тих, хто поклав голови у боях, хто дійшов
до Берліна, не меркне у пам'яті нащадків. Кожного року цього травневого
дня ми віддаємо данину шани та поваги людям, завдяки героїзму та
мужності яких ми нині живемо та працюємо.
Велика
Вітчизняна війна - це безсмертний подвиг мільйонів людей на благо нашої
Батьківщини, це неймовірна кількість важких днів та ночей.
Не
забуваємо й про подвиги тих, хто здобував перемогу в тилу та
відбудовував з попелу та руїн народне господарство. Пам'ять про їх
самовіддану працю зберігають нові покоління українців.
Подвиг
воїнів-переможців непідвладний часу, як і безмежна наша вдячність всім,
хто відстояв Батьківщину, виявив нездоланну мужність та незламність
духу. Саме
Вам завдячуємо свободою та мирним небом, тим, що сьогодні можемо
ростити дітей, обробляти лани, посміхатися сонцю. Здоров'я Вам та
злагоди, добра і благополуччя.
Дорогі
ветерани, дозвольте низько вклонитися Вам та привітати із знаменним
Днем Перемоги. Нехай міцнішає з роками Ваше здоров'я та завжди будуть
поруч святковий настрій, добробут і родинна злагода.
Источник: http://teacher.at.ua/publ/20-1-0-1125 |