Масляна
Інформаційна хвилинка
Останнiй тиждень перед Великим постом — це Масляна (Масниця, Сирна недiля, Масляниця, Запусти, Колодка, Колодiй тощо).
Це
свято символiзує перемогу сили свiтла та тепла над темрявою та холодом.
Масляну на Українi називали «колодiєм». Так iменували i майстра,
що
робив колеса. Таке iм’я могло бути i у стародавнього слов’янського
божества, яке робило колесну дорогу замiсть санної та перетворювало
зиму на весну.
Масляна
складається з трьох частин: зустрічi, що починається у понеділок,
кульмiнацiї або «перелому» у «широкий» четвер i «прощальної недiлi».
Головною
їжею українців на Масляну були вареники з сиром і сметаною, які
годилося варити щодня, а також гречанi млинцi, смаженi на маслi або на
смальцi.
Ідея
пробудження, котра становила сутнiсть Масляної, не обмежувалася, однак,
пробудженням людських почуттiв, а стосувалася оновлення всього живого.
Люди намагалися магiчними способами прискорити цей процес, звiльняючись
вiд зими, смертi, мороку: зокрема спалювали або розривали солом’яне
опудало Морани - Слов’янської богинi смертi. При цьому характерно, що
вони немовби повертали її землi, аби дати тiй силу для нового врожаю.
Масляна
— час iгор i розваг. На масляному тижнi по селах носили солом’яне
опудало, в яке дiти кидали снiжки. Опудало потiм спалювали або топили у
рiчцi.
Масляна
завершувалася «прощальною недiлею», коли всi прощалися з масляним,
смачним i веселим тижнем i водночас просили у близьких вибачення за всi
образи.
У
сучасному життi своє мiсце знайшло трансформоване свято Весни (або
проводи Зими), що увiбрало в себе чимало рис давньої слов’янської
Масляної. Розважальну частину свята складають народнi iгри та звичаї.
Источник: http://teacher.at.ua/publ/20-1-0-687 | 
