Мати, матінко, матуся - ці слова знайомі мені з самого дитинства. Від
них віє спокоєм, теплом, добротою... З перших кроків життя мене
оточувала материнська любов та ласка. Перші вірші та байки Глібова
читала мені матуся, вона повела мене у дитячий садочок, а потім у
перший клас. Так почалося моє навчання. Мати завжди була зі мною поруч:
і в радощах, і в труднощах.
Хто, як не мати, оберігає нашу родину від злих вітрів і лихоліття;
дає нам мудру пораду у нашому складному житті; захищає нас від
невірного кроку? А так легко помилитися і піти не тою стежкою, а ще й
гірше зламатися і перекреслити усі матусині мрії.
Кожна мати радіє успіхам своєї дитини. Спочатку це перші літери
рідною мовою у твоєму зошиті, потім ти починаєш писати речення, які
складаються у твір. Яка це радість для матусі, коли ти напишеш свій
перший вірш і він обов'язково буде присвячений їй, твоїй матінці, твоїй
берегині. І ось до твоєї родини прийшло свято - ти закінчив школу, і
перед тобою простеляється багато шляхів... так обери свій єдиний шлях
на все життя, отримай ту спеціальність, що тобі подобається, не
розчаруй свою матір. А вона буде радіти за тебе. Покидаючи материнську
оселю, не забудь озирнутися і подякувати їй за все добро, що вона
зробила для тебе...
Источник: http://www.parta.com.ua |
