Болить серденько, та плакать стидненько!
В неї брови до любові, а устоньки до розмови.
Волос сивіє, а голова шаліє.
Вона за ним сохне, а він і не охне.
Гарна дівка, як маківка.
Гонить дівка парубка, а сама від нього не йде.
Дай серцю волю - заведе в неволю.
Дівчина, як берізонька, сережками завішана.
Дівчина, як квіточка, - з нею рай, а чужої молодиці не займай!
Дівчина, як тінь: ти за нею - вона від тебе, ти від неї - вона за тобою.
Дівчина - як у лузі калина. 
До любої небоги нема далекої дороги.
Душа душу чує, а серце серцю вість подає.
З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем.
Закохався, як чорт в суху вербу.
Їж з голоду, а люби змолоду.
Казала дівка: "Семене, не притуляйся до мене!" А сама тільки того й хоче!
Кого кохає, за тим і зітхає.
Коли любиш - люби дуже, а не любиш - не жартуй же!
Коли любиш - так женись, а не любиш - відступись!
Кому - як мара, йому - як зоря.
Кохання не запобіжиш зарання.
Краснеє личко - серцю непокій.
Кров не вода, а серце не камінь.
Куди серце летить, туди й око глядить.
Люби мене в будень, а в неділю, як приберуся, то й на тебе не подивлюся.
Любиш - люби, а не любиш - не води.
Люблю свою любку, як голуб голубку!
Любов - не пожежа, займеться - не потушиш.
Любов сильніше смерті. 
Любов, як перстень, не має кінця.
На любов і смак товариш не всяк.
Не кожна ж Ганна й гарна!
Не поможуть і чари, як хто кому не до пари.
Невесело в світі жити, як нема кого любити.
Нехай мене той займає, хто кохання в серці має!
Нехай мене той голубить, а хто вірно мене любить!
Нужда в вікно, а любов у двері.
Не вповала на худобу, а вповала на уроду.
Не втаїться кохання, як у мішку шило.
Полюби нас так, а з грішми - то в'язне й дяк.
Полюбиться сатана краще від ясного сокола.
Різні по вдачі - міцні на любов.
Рукавом сльози втирає, а очима на парубків зиркає.
Серце ні на що не вважає - свою волю має.
Силою не буть милою.
Старого любить - тільки дні губить.
Старої любові й іржа не їсть.
Сухар з водою, аби, серце, з тобою.
Така гарна пика, що як виглянула із вікна, то три дні собаки гвалтували.
Така ладна, що як на двір вийде, то всі пси брешуть.
Так любить, як порох у оці.
Так мене, мамо, хлопці люблять, що за кулаками світу не бачу.
Так тебе люблю, що як не ваджу, то вдень спати не можу!
У дівчини стільки ласки, як на тихім ставку ряски. 
У кого чорний вусок, тому риби шматок; в кого сива борода, тому й юшки шкода.
Хороша, хоч води з лиця напийся.
Хороший, як Микитина свита навиворіт.
Хоч у курені, аби до серця мені.
Хоч борщ без сала, аби душа пристала.
Хоч ти і люба, а не добирайся до мого чуба!
Хто любить ревне, жаліє певне!
Хто любить, той того й голубить.
Хто п'яницю полюбить, той вік собі згубить.
Як вигляне у вікно, то три дні собаки брешуть, а одна, як придивилась, то й сказилась!
Як гляне - серце в'яне.
Я його так люблю, як сіль в оці, а кольку в боці!
Як не бачу - душа мре, а побачу - з душі пре.
Якби літа вернулися, то б ще хлопці горнулися!
Источник: http://ridna-ukraine.at.ua/publ/7-1-0-17 |
