Максим Рильський — співець улюбленої природи. Навколишній світ
відбивається вже у найперших віршах, що склали книжку «На білих
островах». Природа рідного краю — головний образ його ліричних поезій.
Тільки людина, закохана в рідний край, природу, так щиро і виразно
може писати. А ще необхідна неабияка спостережливість, щоб розпізнати
ознаки весни і повністю яскраво і поетично передати їх у поезії. Автор
відчуває весну у голосі синиці, криках круків, брудних струмках і голих
вітах:
Вона — у краплях, що спадають
дзвінко із голих віт, які стрясає птах,
вона — в підсніжній зелені барвінку,
в сережках на березових гілках.
Довшає день, з'являється листя на деревах, розцвітають квіти,
пожвавлюється робота в кузні, бо люди готуються до польових робіт. У
поезії «Ознаки весни» М. Рильський говорить, що весна живе в душі
кожної людини, у дзвінких піснях і щасливих дівочих очах:
Вона — в душі, що рветься у дорогу,
у пісні, що не здатна вже мовчать...
