Каталог статей

Хто не знає тендiтного, трохи сумовитого дерева — горобини? Зустрiти його можна в парку й у лiсi, на городi й на шкiльному подвiр'ї.
Це — невелике дерево, листя якого складається з менших листочкiв. Навеснi в листi ви побачите горстки бiлих мохнатих квiточок. Це з них потiм виростуть ягiдки горобини.
Горобина мирно уживається з усiма деревами. Ростуть поруч iз нею береза й осика, дуб i клен. У саду горобина може сусiдити з вишнею, яблунею й абрикосою. Це дерево може прикрасити будь-який пейзаж.

Восени горобину особливо помiтно. Її не сплутаєш з iншим деревом. З крихiтних бiлих горсток квiток виростають зеленi плоди, якi пiзнiше перетворюються на соковитi яскраво-червонi грона ягiд. Жовто-черво не дерево усiяне багряними плямами — неперевершене видовище осiннього пейзажу.
Народна медицина вмiє застосовувати горобину для лiкування людини. Але, насамперед, горобина є корисною не для людей, а для... птахiв. У чому ж справа? А рiч у тому, що горобцям, синичкам, що не вiдлiтають у теплi краї, взимку нiчим годуватися. Навколо ж снiг лежить. Ось вони i летять на червоний колiр, який видно здалеку.
I сама назва — "горобина" — пiдказує, для кого ростуть красивi плоди. Виходить — для горобцiв та iнших представникiв пташиного царства.
Горобина — дерево-трудiвник. Навiть узимку, коли земля i дерева вкритi глибоким снiгом, горобина годує птахiв смачними ягiдками, допомагає пережити їм сувору i непривiтну зиму.