Велика вітчизняна війна (1941 - 1945). Битва
за Дніпро
«У вересні
1943 р. бої на Україні були кровопролитні, виснажливі. Танкісти без
відпочинку і сну, в роті й ріски не було, боєприпаси ось-ось
закінчаться. Фашисти навісніють... Але ми вистояли. Вистояли й
перемогли»
С.Ф.Ячник, Герой
Радянського Союзу
Курська битва переросла в загальний наступ радянських військ — від
Великих Лук до Чорного моря. Було завершено визволення західних областей
Росії, Донбасу, Таманського півострова.
В результаті наступу з 26 серпня до 30 вересня 1943 року радянські
війська вийшли до Дніпра майже на 750-кілометровому фронті від Лоєва
до Запоріжжя, форсували річку, захопили 23 плацдарми.
До кінця вересня була звільнена майже вся Лівобережна Україна.
Битва на Дніпрі — одна з яскравих сторінок війни. Оперативне блискавичне
форсування такої великої водної перепони — видатний подвиг радянських
воїнів.
Як свідчить відомий англійський військовий історик Б. Ліддел-Гарт,
восени 1943 р. наступ радянських військ «...став усе більше схожим на
приплив уздовж 1600-кілометрового «узбережжя».
Підрозділи військ Радянської Армії форсували Славутич на човнах і
плотах, на паромах, налагоджували понтонні переправи. Вода в ріці кипіла
від куль, снарядів і бомб. В небі фашистським льотчикам протистояли
радянські аси. Ніякі зусилля гітлерівців не могли стримати наступ
визволителів.
2438 воїнів-учасників битви за Дніпро удостоєно звання Героя
Радянського Союзу.
6 листопада було звільнено столицю України — Київ.
У жовтні-грудні йшла вперта боротьба за плацдарми на Правобережній
Україні. Радянські війська створили київський, дніпропетровський та
південніше міста Жлобін великі стратегічні плацдарми, блокували ворога в
Криму.
В ході битви за Дніпро нанесли серйозну поразку основним силам
противника, звільнили більше 38 тисяч населених пунктів, у тому числі
160 міст. Були створені умови для наступу на західному та
південно-західному напрямках.
В літньо-осінньому наступі було розгромлено 118 дивізій противника.
Президент США Ф. Рузвельт, прем'єр-міністр Великобританії У. Черчіль,
керівники інших держав, увесь світ визнав, що гітлерівська Німеччина
зломлена.
Тільки керівники фашистського рейху ще намагалися знайти якийсь
вихід з безнадійного становища. Але їхні надії не мали під собою
реального грунту.
Вони ще могли відтягнути закінчення війни, та ніщо вже не могло
врятувати їх від катастрофи.
Я вірив, шо ворог тебе не поборе,
і ворог тебе не зборов, —
він ще відповість за гірке твоє горе
і кров'ю заплатить за кров.
І слава твоя оживе неодмінно,
і доля розквітне ясна,
моя Україно,
жива Україно,
блакитна моя сторона!
Сава Голованський
Источник: http://www.svatovo.ws |