Веселі вірші про навчання
Грамотій - Ти в нас грамотний такий, - Хвалить мене мама. – Тільки хто ж чита книжки Догори ногами! Книгу я кручу – дива! Не збагну нічого – Де у книжки голова? Де у книжки ноги?
Песик вчився рахувати
Песик вчився рахувати: «Гав-гав-гав і гав-гав-гав!» Хоч дітей і небагато, Додавав і додавав.
Катерина, Гриць, Оксана, Мотря, Гліб, Семен, Павло, Олексій, Денис, Тетяна – Скільки в мами їх було? О. Савченко-Гнатюк
*** Геть усе, усе на світі Переплутав хлопчик Вітя. Каже: – Діти вчаться в полі, А комбайн працює в школі.
Всіх людей стрижуть в лікарні, А лікують в перукарні. Ми книжки берем в аптеці, Ліки – у бібліотеці.
От який Вітьок дивак! Ти ж бо знаєш – це не так! Діти звісно вчаться в … А комбайн працює в …
Ми лікуємся в … А стрижемся в … Ліки беремо в … А книжки – в … Г. Малик
Як шершень вірш писав Похвалявся квітці шершень: - Я шкладаю вірші вперше, але то мені не вашко. Що, не вірите? Будь лашка! Я лешу, лешу, лешу. Утікаю від дошшу… Знявсь, гуде, немов труба, Чули всі – не вірш хіба? Бравий шершень, Жовта свитка. Раптом чує – каже квітка: - Чи поетова душа відрізняє еС від Ша? Чи не варто вам іще відрізняти Ша від Че? Прозвучав би веселіш, Зрозумілим став би вірш! еШ від Ша і Ша від Ше? Бракувало нам ішше! – Коли так, тоді, видать, Краще віршів не шкладать! (А. Вольський, переклад Б. Чалого)
Не відкладай – Я зроблю це в понеділок! – Так сказав собі Тодось. Але взятися до діла Щось охоти не знайшлось.
– Хай зроблю це у вівторок. – Але знов серед забав, Повних сміху, співомовок, День немов у воду впав.
– Середа – гарніша днина! Це пів тижня. Та – біда: Не оглянувсь ще хлопчина, Вже й минула середа.
– Ну, напевно, вже почну я Цю роботу у четвер. Але все, що не візьму я, З рук летить. І що ж тепер?
– Може п’ятниця поможе? Мушу конче вже почать. Проминає тиждень… Боже! Треба хутко поспішать! – Ні, найліпше – це субота! Вільний день і вільний час. Та субота – не робота! Весь порив чогось погас…
Ось прийшла й свята неділя… Чи робити? Буде гріх! І з того усього діла В хлопця вийшов просто … сміх!
Що порадити хлопчині? Наш Тодосику! Ти знай – Все зроби, що можеш нині, А на завтра не лишай! М. Щербак Вчаться читати
На узліссі, де щавель, Де шовкова травка, Вчить абетку журавель, А за ним – журавка.
Вчить та вчить, а вечір вже, А завчить не може. Лиш одне затямив «ж»; Бо на жабу схоже!
В’яже лиска волосінь, Вудку закидає – Ловить рибку там, де тінь, Та буквар читає.
Рак чіплявсь, а рибка – ні! Лиска ж не знудилась, Бо уже на третім дні – Рак – читать навчилась.
А лоша вибрикує За вівсом, за викою. Що так трохи побрикає – І травицю прочитає.
Сонечко ж на лопусі Знає літери усі І читає на долонці Золотий букварик – сонце! В. Переяславець
Хто що пише? Пише хвостиком лисичка Щось на росяній траві. Дятел, пташка невеличка, Ставить знаки на корі.
Таємниче пишуть риби Плавниками у ріці. Зайчик сонячний на шибі Пише вірші – промінці.
Пише в хмарі блискавиця, – Пише трактор на лану, Ще уродиться пшениця – Дощ напоїть ярину.
Що разом? Малесенька Оля В саду окрай хати З букварика літери Вчиться читати. - Ось, бачиш, комашка, – Вчить старша сестра, – Під нею три букви, Їх знати пора. Це О-о-о, – тягне Оля, – Це Си, а це А-а-а, - А що буде разом? - А разом… бджола. П. Кралюк
За матеріалами: Методичні рекомендації до першого уроку 1-го класу "Моя рідна школа" Черкаси 2008 АВТОРИ-УКЛАДАЧІ: Гаряча С.А., завідувач лабораторії дошкільної та початкової освіти; Добровольська Л.Н., методист лабораторії дошкільної та початкової освіти
http://oipopp.ed-sp.net
|