ОСІННЄ ЛИСТЯ
Настала осінь. Холодом
Повіяло навкруг.
Все більш береться золотом
Зелений ліс та луг.
Від вітру коливаються
Пожовклі дерева,
А листя з них зривається
І пісеньку співа:
— Веселі танцюристи ми,
Кружляєм в висоті,—
Листки, листочки, листики,
Червоні й золоті!
Зриваємось ми зграями
З топольок та беріз,
Злітаємо, кружляємо
І падаємо вниз.
Та вітром знов піднесені
Мчимо з височини.
Нам радісно! Нам весело!
Нам любо восени!
І піснею приваблені,
Листочки на дубках,
На вишеньках, на яблунях
Шепочуться в садках.
Хвилюються, шепочуться:
— Ой, як же нудно тут!
І нам давно вже хочеться
Звільнитися від пут.
Невже ніхто із прив язі
Не схоче нас зірвать?
Не винесе, не вивезе,
Не пустить танцювать?!
— Та ви ж іще в зеленому,-
їм каже вітерець,—
А в одязі буденному
Не можна йти в танець.
Як вдягнете убрання те,
Червоне й золоте,—
Легкі та вільні станете
І теж полетите!
Злітає листя зливою
І падає німе...
Вітрець пісні наспівує,
А сам все дужче дме!
Наталя Забіла
ОСІНЬ
Скінчивши школу лісову,
Птахи на південь вирушають.
Малу Синицю залишають
Писати книгу снігову.
Анатолій Пастернак
ОСІННІ ПОЛЯ
Охололи води і земля,
Сон бере натруджені поля.
На горбах у висохлий кулак
Заховав зернята дикий мак.
А поміж горбами в теплий край
Покотився колесом курай.
Ні душі в полях, лише димок
Лащиться, згортається в клубок.
То в село за синій горизонт
Поспішає трактор на ремонт.
Тихо-тихо трактор вуркотить,
Щоб свої поля не розбудить.
Анатолій Качан
ЗОЛОТІ КВІТКИ
Вишиває осінь на канві зеленій
Золоті квітки.
Квіти оживають, і з дерев спадають
Жовті нагідки.
Яблука і груші падають на землю,
Боки, спини б ють.
Люди їх збирають, у мішки ховають,
Кури їх клюють.
Бавляться дітками, бавляться квітками,
Моляться батьки.
Вишиває осінь на канві зеленій
Золоті квітки.
Олександр Олесь
ОСІНЬ ТАКА МИЛА
Осінь така мила,
Осінь
Славна.
Осінь матусі їсти несе:
борщик у горщику,
кашка у жменьці,
скибка у пазусі,
грушки в хвартушку.
Осінь така мила,
Осінь
Славна.
Павло Тичина
| 
