Я довго пам'ятатиму той день, коли вперше в житті переступив
поріг школи. Це був надзвичайно святковий день. Велика, блискуча від
сонячного проміння класна дошка, грудочки білої крейди, тривожні й
хвилюючі звуки дзвоника здавалися мені дивовижними.
Я довго шукав свій клас, тому ввійшов до нього майже
останнім. Сісти довелося на останній парті. Почав хвилюватися, що не
почую вчителя, що не вистачить підручника. Так і сталося. Після
привітання учителька почала роздавати по дві книжки на кожну парту. Всі
жадібно хапали, починали невміло читати і милуватися малюнками. «Зараз
дійде черга й до мене», — казав я собі. Аж ось на парту учителька
поклала всього один підручник, який довелося ділити з синьооким
дівчиськом.
Чомусь тоді мене ця подія дуже засмутила, а сльози, як я їх
не ковтав, все-таки покотилися. Як пізніше з'ясувалося, ту дівчинку, що
не пройнялася моїм горем, звали Даринкою. Тоді вона мені якось іронічно
й байдуже прошепотіла: «Ну, забери той Буквар, якщо хочеш, я його давно
вже прочитала з бабусею».
Навіть не знаю, що мене тоді більше вразило: те, що підручника не вистачило, чи те, що я ніколи ще не читав того Букваря.
НІЧНА ПРИГОДА. Ціле літо я гостював у своїх родичів, допомагав пасти телят. Одного разу мені довелося на кілька днів залишитися на острові з маленькими телятками. Увечері, коли їх заганяв, помітив, що серед них немає білолобої Зірочки. Я злякався, що на неї можуть напасти вовки, і пішов її шукати. Сонце швидко зайшло, на землю спали сутінки. Кущі і дерева, привітні і зелені вдень, тепер стали чорними і зловісними. Довго я шукав Зірочку, але так і не знайшов. Вирішивши продовжити пошуки зранку, я наблизився до куреня і побачив, що з пітьми на мене блимали чиїсь зелені очі. «Вовки»,- промайнуло в голові, і я за якусь мить виліз на високе дерево. Довелося там і ніч провести. Я боявся рухатися, боявся заснути, з нетерпінням чекав ранку. А коли зійшло сонце, із куреня вийшла Зірочка, на ходу дожовуючи мій сніданок. Я застиг із несподіванки, розсердився, закричав на теля, а потім голосно і весело розсміявся.
