"Зимові свята"(Максим Рильський) Вже перший сніг кружляє над землею. І тихо падає. Уже вода Замерзла на озерах.Опада Останнє листя і яснить алею. Останній сніг, там бурий, там блакитний, Іще лежить в окопах і ярах, Ще в пам"яті метелиць білий жах, Ще сонце спить,
* * * "З вікна" (Василь Симоненко) Синиця в шибку вдарила крильми. Годинник став.Сіріють німо стіни. Над сизим смутком ранньої зими Принишкли хмари, мов копиці сіна.
Пливе печаль. Біліють смолоскипи Грайливо пофарбованих ялин - Вони стоять, немов у червні липи, Забрівши в сивий і густий полин.
Полин снігів повзе до видноколу, Лоскоче обрій запахом гірким. Лапаті, білі і колючі бджоли Неквапно кружеляють понад ним...
* * * "З Новим роком!"(І.Франко) З Новим роком, браття милі, В новім щастю, в новій силі Радісно вітаю вас І бажаю, щоб в здоров”ю, В мирі, з братньою любов”ю, Відтепер ішов нам час. Щирій праці Бог поможе! Дай вам Боже все, що гоже!
* * * Іван Франко Сипле, сипле, сипле сніг. З неба сірої безодні, Міріадами летять Ті метелики холодні.
Одностайні, мов жура, Зимні, мов лихая доля, Присипають все життя, Всю красу лугів і поля.
Білий килим забуття, Одубіння, отупіння Все покрив, стискає все До найглибшого коріння.
Сипле, сипле сніг, Килим важче налягає... Молодий огонь в душі Меркне, слабне, погасає.
* * * "Зимою" (Богдан Лепкий) Сипле, сипле сніг, Криє переліг, Білим килимом лягає Аж під наш поріг. Легкий білий пух, Наче той кожух, Криє землю, щоб не знала Стужі й завірюх. Тишина кругом. Спи спокійним сном, Заки збудешся весною З рутяним вінком.
* * * "Снігурі"(Олександр Олесь) Звідкіль налетіли Стоголосим табуном І розсипалися в полі Над розсипаним зерном.
Заспівали, задзвеніли, Мов заграли кобзарі... Де взялась весела зграя, Жарогрудні снігурі.
Ось вони на сніг упали І розквітли, як квітки... На горах мак рожевий Так заквітчує грядки.
Нагло враз табун крилатий Небезпечне щось зачув. Вгору знявся, й дуб гіллястий В кущ троянди обернувсь.
Що хвилина - і, як в казці, Враз осипались квітками І за вітром над снігами Полетіли снігурі.
* * * Микола Вінгановський Лягла зима, і білі солов"ї Затьохкали холодними вустами. В холодні землі взулися гаї. І стали біля неба як стояли.
Скоцюрбивсь хвіст дубового листа, Сорока з глоду водить небо оком, І вітер пише вітрові листа, Сорочим оком пише білобоко,
Що гай з землі дивився і стояв, Що солов"ї маліли, як морельки, А Київ, мов скажений, цілував В степах село чиєсь, чуже, маленьке.
Що я з тобою ще одні сніги Зимує на щасті, як на листі. Нога в дорозі. Вітер з-під ноги. І пам"ять наша - мак в колисці.
* * * Ліна Костенко Дзвенять у відрах крижані кружальця. Село в снігах, і стежка ані руш. Старенька груша дихає на пальці, їй , певно, сняться повні жмені груш.
Їй сняться хмари і липневі грози, Чиясь душа, прозора, при свічі. А вікна сплять, засклив мороз їм сльози. У вирій полетіли рогачі.
Дощу і снігу наковтався комин, і тин упав, навіщо городить? Живе в тій хаті сивий-сивий спомин, улітку він під грушею сидить.
І хата, й тин, і груша серед двору, і кияшиння чорне де-не-де, Все згадує себе в свою найкращу пору. І стежка, по якій вже тільки сніг іде...
* * * "З Новим Роком"(Іван Франко) З Новим роком, браття милі, В новім щастю, в новій силі Радісно вітаю вас І бажаю, щоб в здоров”ю, В мирі, з братньою любов”ю, Відтепер ішов нам час. Щирій праці Бог поможе! Дай вам Боже все, що гоже!
* * * "Першій сніг"(Платон Воронько) Голуби злетілися біленьки, Мабуть хтось їм хліба накришив, - То вночі пройшов сніжок легенький І усе довкіл запорошив. Не спурхне сніжок цей голубами, Як весінне сонце припече, Він струмком зів”ється між горбами І в далеке море утече.
* * * "Ялинка"(О.Олесь) Раз я взувся в чобітки, Одягнувся в кожушинку, Сам запрігся в саночки І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг, Ледве став ялинку брати, А на мене зайчик – плиг! Став ялинку віднімати.
Я-сюди, а він – туди... „Не віддам, - кричить, - нізащо! Ти ялинку посади, А тоді рубай, ледащо!
Не пущу, і не проси! І цяцьками можно гратись: Порубаєте ліси – Ніде буде і сховатись.
А у лісі срізь вовки, І ведміді, і лисиці, І ворони, і граки, І розбійниці-синиці”.
Страшно стало... „Ой, пусти! Не держи мене за поли! Бідний зайчику, прости, - Я не буду більш ніколи!”
Низько, низько я зігнувсь, І ще нижче скинув шапку... Зайчик весело всміхнувсь І подав сіреньку лапку.
* * * "Зимова пісенька" (Л.Глібов) Зимонько-снігурочко, Наша білогрудочко, Не верти хвостом, А труси тихесенько, Рівненько, гладесенько Срібненьким сніжком! Ми повибігаємо, Снігу накачаємо Купу за садком, Бабу здоровенную, . Уночі страшенную, Зліпимо гуртом. Зробим очі чорнії, Рот і ніс червонії – Буде, як мара! День і ніч стоятиме З нашого двора. Гляне ясне сонечко В весняне віконечко – Бабу припече, Де й мороз той дінеться, Геть від баби кинеться, З ляку утече!
Вірші про сніг
"Першій сніг"(Г.Бойко) Сніг пухнастий, Наче вата, Аж по ньому жаль ступати, - Білий, чистий сніг.
* * * "Веселий сніг"(Оксана Санатович) Падав сніг, Падав сніг – Для усіх, усіх, усіх, І дорослих і малих, І вселих і сумних. Всім, хто гордо носа ніс, Він тихцем сідав на ніс. А роззяв, як на сміх, Залетів до рота сніг. Вереді за комір вліз І довів його до сліз. А веселі грали в сніжки – Сніг сідав їм на усмішки І сміявся з усіма: - Ой, зима, зима, зима!
* * * "Сніг іде"(М.Познанська) Тихо, тихо сніг іде, Білий сніг, лапатий, Ми у двір скоріш підем, Візьмемо лопати. Ми прокинем зранку Стежку біля ганку, Вийде мама з хати І почне питати: - Хто ж це так доріжку Вміє прокидати?
* * * "Із сніжком ми дружимо" (В.Кленц) Там, де поле, там, де луг, Ходить завірюха, Сипле сніг із рукавів І морозить вуха. Щоки полум”ям горять, Та біжать малята, Щоб везти із гірки сміх На своїх санчатах. Ти, вітриську, зупинись, Йди із нами гратись, На санчатах цілий день Будемо кататись.
* * * "Сніжинки" (С.Кузьменко) Пролітають біленьки сніжинки І сріблясто на сонці блищать. Мамо, мамо, чому я сніжинки Не умію ніяк упіймать? Вже здається, що ніби й спіймаю, А відкрию долоню: нема! Лиш водичка з долоні стікає. Лиш водичка в долоні сама. Каже мама здивовано доні: - А чи знаєшь, чому це так є? Бо у тебе тепленька лодоня, А сніжок від тепла розтає. І помислила доня хвилинку, Рукавичку наділа свою. - Мамо, - каже, - тепер я сніжинку Вже напевно, напевно, зловлю!
* * * "Сипле сніг"(І.Франко) Сипле, сипле, сипле сніг. Мов метелики сріблисті, Сніжинки біленькі, чисті Тихо стеляться до ніг. Сипле, сипле, сипле сніг. Сипле, сипле, сипле сніг. Тихо, легко і спроквола Покриває все довкола, Ні стежок, ані доріг... Сипле, сипле, сипле сніг. Сипле, сипле, сипле сніг. Все присипав – доли, гори, Вже ввесь світ – мов біле море, Біле море без доріг. Сипле, сипле, сипле сніг.
Вірші про ялинку
"Ялинка"(Петро Сінгаївський) Дей поділись заметілі Із морозами й вітрами, Лиш тумани сніжно-білі Ходять-бродять вечорами. Понад лугом, понад ланом, Біля тину, біля хати... А ялинка за туманом – Як ведмедик волохатий. Ніби вибігла із гаю Й зупинилась на узгір”ї – І чекає-виглядає, Чи не йдуть за нею звірі.
* * * "Моя ялиночка"(Катерина Перелісна) Ялиночко зеленая, Ялиночко моя! Яка ж бо ти гарнесенька, Яка ж бо ти мала! Тебе я навіть ручками Навколо обійму І з гілочки Снігуроньку Погратися візьму. Не гнівайся, ялиночко! Я тільки лиш на мить! Я хочу ту Снігуроньку Колядки научить!
* * * "Наша ялинка" (Н.Забіла) За вікном летять сніжинки І сідають на вікні. Ми танцюєм круг ялинки І співаємо пісні.
* * * "На ялинку"(А.Музичук) Білим полем, через ліс, З пагорка в долинку Дід Мороз гостинці ніс Діткам на ялинку.
* * * "Пісня про ялинку"(І.Нехода) Цвіте, горить, красується Ялинка лісова.... Стрибає сірий заїнько І пісеньку співа: - Ялинка, ялинка У лісі росла, Ти щастя і радість Усім принесла.
* * * "На гостину просимо"(Г.Алексєєва) У вогнях ялиночка В новорічний час, На гілках ялиночки Тисячі прикрас.
* * * "Ялинка"(О.Олесь) Раз я взувся в чобітки, Одягнувся в кожушинку, Сам запрігся в саночки І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг, Ледве став ялинку брати, А на мене зайчик – плиг! Став ялинку віднімати.
Я-сюди, а він – туди... „Не віддам, - кричить, - нізащо! Ти ялинку посади, А тоді рубай, ледащо!
Не пущу, і не проси! І цяцьками можно гратись: Порубаєте ліси – Ніде буде і сховатись.
А у лісі срізь вовки, І ведміді, і лисиці, І ворони, і граки, І розбійниці-синиці”.
Страшно стало... „Ой, пусти! Не держи мене за поли! Бідний зайчику, прости, - Я не буду більш ніколи!”
Низько, низько я зігнувсь, І ще нижче скинув шапку... Зайчик весело всміхнувсь І подав сіреньку лапку.
Вірші про зиму
"Вже зима в дорозі"(Олександр Богемський) Спить під листям їжачок, Під камінчиком – жучок, Дідусь – під кожухом, Зайчик вкрився вухом. Вже зима в дорозі На скріпучім возі.
* * * "Зимонька" ( Л. Забашта) Зимонько, голубонько В білім кожушку, Любимо ми бігати По твоїм сніжку. Всім рум”яниш личенька Ти о цій порі І ладнаєшь ковзанки В нашому дворі.
* * * "Зимова пісенька"(Л.Глібов) Зимонько-снігурочко, Наша білогрудочко, Не верти хвостом, А труси тихесенько, Рівненько, гладесенько Срібненьким сніжком! Ми повибігаємо, Снігу накачаємо Купу за садком, Бабу здоровенную, . Уночі страшенную, Зліпимо гуртом. Зробим очі чорнії, Рот і ніс червонії – Буде, як мара! День і ніч стоятиме З нашого двора. Гляне ясне сонечко В весняне віконечко – Бабу припече, Де й мороз той дінеться, Геть від баби кинеться, З ляку утече!
* * * "Гостює в нас зима"(В.Кленц) Летять, летять сніжинки На поле, ліс і сад, Веселий свій таночок Танцює снігопад. Надворі – лютий холод, Тепла давно нема. Заліз в копичку зайчик І солодко дріма. Мете хвостом лисичка Сніжок біля сосни. В барлозі спить ведмедик, Солодкі бачить сни.
* * * "Зима"(В.Бичко) Дорога біла стелеться, І краю їй нема. Сніжок мете. Метелиця. Прийшла до нас зима. Льодком тоненьким скована, Спинилася ріка. Повита тихим сном вона, Весняних днів чека. І ліс дріма. Безлистною Верхівкою поник. Над ним пісні висвистує Лиш вітер-сніговик.
Різне (потішки, про пташок та тварин...)
"Для потішечки" (Катерина Перелісна) Попід вікнами Мороз Ходить-щулиться, То загляне у садок, То на вулицю: - Де ж це дітоньки малі оховалися, Та невже ж вони мене Ізлякалися? Я ж їм шкоди не зроблю Анітрішечки, Тільки носика вщіпну Для потішечки!
* * * "Бідний зайчик"(Катерина Перелісна) По дорозі зайчик скаче, Сніг глибокий, зайчик плаче, Змерз він дуже, і тремтить, І не знає, що робить. Де спочити, де присісти? Щось поїсти. Треба швидше у лісочок, Де стоїть старий пеньочок. Сніг лапками розгрібати І корінці там шукати. Аби кори трохи згризти.... Ой, як хоче зайчик їсти!
* * * "Танцювали зайчики" (Леонід Куліш-Зіньків) Танцювали зайчики у гайку, На сніжку біленькому, на сніжку. Вибивали лапками гопака, Хоч мела хурделиця Ще й яка. Гарно побігайчики Стриб та скік – Зустрічали зайчики Новий рік.
* * * "Вранці біля хати" (Л. Куліш-Зіньків) Вранці біля хати Малесенькі сліди – Зайчатко вухате Приходило сюди. Стояло біля хати, Ступило на поріг – Хотіло нам сказати, Що випав перший сніг.
* * * "Годівнички" (Анатолій Камінчук) Я ладнаю годівнички Для горобчика й синички, Для малого снігурця Крихт насиплю і пшонця. Прилітайте, друзі милі, Не лякайтесь заметілі!
* * * "Снігурі в саду"(Олена Плавенчук) У саду зимовому – Білий дим. На гілках ліхтарики – Блим та блим. Ой, яке ж то Видиво чарівне – У пташинок Пір'ячко вогняне!
Вірші про віхолу
"Реве, свище завірюха"(Т.Шевченко) Реве, свище завірюха, По лісу завило, Як те море, біле поле Снігом покотилось.
* * * "Віхола"(Петро Король) Неспокійна віхола у село приїхала. По дорозі посріблила Звірам брови, птахам крила. В двері стукає і в шибку Срібним перснем швидко-швидко: -Відчиняйте двері, люди, Танцювати з вами буду.
* * * "Мандрівниця-віхола" (Аркадій Музичук) - Мандрівнице-віхоло, Ти ішла чи їхала? и з вітром летіла? То, може б, спочила – На ліжечку, на перині У затишку, у хатині, Тут є ласка матусина, Тут є казка бабусина. – Та сказала нам віхола Крижаним своїм голосом: - Не для цього я їхала Із півничного полюса. В ополонці я миюся, На морозі я гріюся, Щоб гуляти по волю, Щоб хурделить уволю.
Вірші про Святого Миколая
"Святий Миколай"(С.Майданська) Він ходить від хати до хати, Питається мами і тата: Чи є у вас чемна дитина, Дівчатко мале чи хлопчина? Для кожного має в торбинці Найкращі у світі гостинці. А хто без кінця бешкетує, Тим чортик лиш різки дарує.
* * * "Миколай"(М.Пономаренко) Через поле, через гай Йде до діток Миколай. У білесенькій торбинці Він для всіх несе гостинці.
* * * "Лист до неба" (Н.Наркевич) Гей, пошлемо листочок до раю: „Не забудь нас, Святий Миколаю! Не забудьте про нас, янголятка! – Вас прохають і хлопці й дівчатка. Завжди ми були чемні та милі, До садочка охоче ходили, Шанували матусю і тата, Любили сестричку і брата.
Ми складаєм долоні маленькі У молітві до Божої Неньки, Тож гостей ми чекаємо з неба – А Антипка нам зовсім не треба!” Гей, напишем листочка до раю: „Ми чекаєм, Святий Миколаю! Ми чекаємо вас, янголятка!” А підпишемо: Хлопці й дівчатка.
* * * "Лист до Святого Миколая" (Г.Черінь) Святий Миколаю! Я тебе чекаю! Може, знати б ти хотів, Що собі бажаю На Різдво в дарунок? Навантажуй клунок. Перш за все хотіла б лялю, Найпишнішу в світі кралю. Потім зайчика м”якого – Сам вже вибери якого. Ще хотіла б я коня, Ще також хотіла б качку, Гуску, котика й собачку, Та не справжніх, тільки цяцьку, Щоб не їли забагацько. Принеси цікаву книжку Про кота, або про мишку, Про таких, як я, дівчаток, І з малюнком на початок. Ще б хотіла черевички Гарну блузку, дві спіднички, На голівку – синю стрічку, А найбільш – малу сестричку. Щоб її я доглядала, По годинах годувала І у возику возила, І ходить маленьку вчила....
Любий Отче Миколаю! Я, звичайно, добре знаю, Що цей список – аж задовгий, Але ж Ти – незмірно добрий.... Принеси мені гостинців, Скільки вміститься в торбинці: Ані мало, ні багато – Так, як скажуть мама й тато.
* * * "У ніч святого Миколая"(І.Савицька) Темна нічка за шибками. Сон на крилах вже летить. Небеса блистять зірками, Та Івасик ще не спить.
У голівці сонні мрії... .... Хмари, небо, зорі, рай.... Білі ангели-лелеї, А між ними Миколай...
На санчатах щедрі дари – Вже готове все як слід. Ангели стають у пари І злітають вниз, на світ...
Миколай, дідусь старенький, Ставить дари на столі, А Івась питає неньки: „Ненечко, чи це мені?” Темна нічка за шибками Заглядає до вікон. Спить Івасик біля мами, Усміхаючись крізь сон...
НІЧКА-НОВОРІЧКА (В. Моруга) Гарна нічка-новорічка! Найчудовіша взимі! Новорічка-чарівничка... Поміркуйте-но самі: На ялинках ця чаклунка Скрізь запалює зірки І найкращі подарунки Нам кладе під подушки. О дванадцятій годині Похитнеться стрілка — скік! Ї ми всі за мить єдину Підростем на цілий рік.
