Каталог статей

ЗАГАДКИ ДЛЯ ДІТЕЙ

ТВАРИННИЙ СВІТ

219. Велика в мене сімейка, як весна прийде, все в поле піде.
220. Коло вуха завірюха, а в вусі ярмарок.
221. Летить дід, сів на цвіт, волосинки розгортає, солоденького шукає.
222. Летіла тетеря не вчора, тепера, упала в лободу, шукав - не знайду.
223. Не мотор, а гуде, не пілот, а летить, не гадюка, а жалить.
224. Я веселенький звірок, плиг з ялинки на дубок.
225. Влітку наїдається, взимку висипляється.
226. Штири тики, два патики, сьоме помахайло.
227. Вік свій ходить з клунками, та ще сідають на нього з мішками.
228. По полю гасає, овечок хапає та всіх лякає.
229. Прийшла темнота під наші ворота та й питає лепети, чи дома понура.
230. Як прийде - не прийде, як не прийде, то прийде.
231. Дім шумить, жителі мовчать. Прийшли капітани, забрали з собою жителів, а дім у вікна пішов.
232. Ідуть ідунчики, повзуть повзунчики, везуть рогатого молотить пузатого.
233. Велика подушка, в ній сім'я незліченна.
234. За лісом, за перелісом золота паличка лежить, хто йде, той минає, в руки не бере.
235. Ні взяти, ні втяти, ні на віз покласти.
236. Чорну гадюку візьму я в руку - вона не вкусить.
237. Маленький, сіренький на соняшник сів, надзьобався добре й далі полетів.
238. Патлатий хазяїн в стріху прилетів.
239. Білий, як сніг, надутий, як міх, лопатами ходить, а рогом їсть.
240. Ходить по городу великого роду, ноги, як лопати, а сліду не знати.
241. В'ється молоток, поправляє ним садок.
242. По землі скаче, а в воді пливе.
243. У зеленому жакеті галасує, хоч і плавати мастак, а не риба і не рак.
244. Летить - виє, сяде - риє.
245. Чорний, а не крук, рогатий, а не віл, шість ніг без копит.
246. Влітку сірий, взимку білий.
247. В'ється вірьовка - на кінці головка.
248. На горбочку під дубочком звився, скорчився клубочком.
249. Ніс, як у свинки, та колючі шерстинки.
250. Повзун повзе, сімсот голок везе.
251. Хоч не шию я ніколи, а голок в мене доволі.
252. Лежить під хворостом та крутить хвостом.
253. В сто одежок одягається, в повітрі літає, у річці купається, одежок не скидає, а завжди суха буває.
254. Плавала, купалася, сухесенька осталася.
255. У воді купається, водою обливається, вода до неї не чіпляється.
256. Кругом бочки бігають клубочки.
257. Сидить монах у чорних штанях, із мертвих живих дожидає.
258. Лізу, лізу по залізу, на м'ясну гору залізу.
259. Один усю роботу робить, другий господаря молоком поїть, третій хату стереже.
260. Сімсот свистить, чотири лопотить, два нюха, два слуха, два дивиться.
261. І вдень, і вночі у кожусі на печі.
262. У нашої бабусі сидить дід у кожусі, проти печі гріється, без води умиється.
263. Два серпи на голові, під шиєю мітла, женіть неробу скоріш, бо об'їсть квіти дотла.
264. Не дід, а з бородою, не корова, а доїться.
265. Не звір, не птиця, а ніс, як спиця.
266. Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця, голос тоненький, а ніс довгенький, хто його уб'є, той свою кров проллє.
267. Ніс довгий, а голос дзвінкий.
268. Два костури, два лопухи, чотири ходори, дев'ятий Матвій.
269. Іде в поле - як дощечка, а з поля - як бочечка.
270. Стоїть гора посеред двора, спереду вила, ззаду мітла.
271. У болоті плаче, а з болота не йде.
272. Ми, сурмачі-музики, не боїмось шуліки, а шуліка з-за копи, а музики - під снопи.
273. Ходить пані по містку, на ній сорочок двісті, вітер повіє - тіло видно.
274. Довгі ноги, довгий ніс, по болоті ходить скрізь.
275. Ноги, як лопати, хату поверх хати має, рахунок жабам знає.
276. Швидко скрізь цей птах літає, безліч мушок поїдає, за вікном гніздо будує, тільки в нас він не зимує.
277. Удень спить, а як ніч прийде - на огонь летить.
278. Питалася швидка свірка, чи є хапко вдома.
279. По зерні котилось і в дірку сховалось.
280. Сиву корову і дома не люблять, і на торгах не продають.
281. Тисяча тисяч бондарів роблять хату без кутків.
282. Літом летіло, зимою засіло, прийшло літо - і знов полетіло.
283. Навколо нас в'ється, а в руки не дається.
284. Тварина рогата, і рогів багато.
285. Сірий, та не вовк, довговухий, та не заєць, з копитами, та не кінь.
286. Сидить дівка у темниці, шиє очіпок без ниток.
287. Двічі родився, у школі не вчився, а години знає.
288. Без сокири і без рук, а дім будує.
289. Два рази родиться, один раз вмирає.
290. Живе - чорне, вмре - червоне.
291. Швець - не швець, кравець - не кравець, тримає в роті щетинку, а в руках ножиці.
292. Є голова, та нема волосся, є очі, та немає брів, є крила, та не літає, в холоді не мерзне, спеки не боїться.
293. Їхала пані в срібному жупані, як уїхала в сад, не вернулася назад.
294. Ой кину я не палицю, зловлю не галицю, обскубу не пір'я, з'їм не м'ясо.
295. Має пір'я, та не літає, ніг не має, а не доженеш.
296. Уночі літак, вогнем миготить, а диму не має.
297. Хода ходить, віса висить, віса впала, хода з'їла.
298. Біла латка, чорна латка - по дереву скаче.
299. Дуже товсті ноги маю, ледве їх переставляю, сам високий я на зріст, замість рота в мене хвіст.
300. Собою не птиця, співати не співа, а хто до хазяїна йде - знати дає.
301. Хто на собі свій будинок носить?
302. Уночі гуляє, а вдень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі.
303. З бородою, а не мужик, з рогами, а не бик, з пухом, а не птах, лико дере, а личаків не плете.