Каталог статей

Я у мами помiчниця.

Мамi я допоможу:

Складу книги на полицi,

Ляльку спати положу,

На столi поприбираю,

Квiти на вiкнi поллю.

Тiльки трошки ще пограюсь.

Потiм... Завтра все зроблю.

- Хто розкаже мені казку,

хто щедріший всіх на ласку?

Ти, матусю, наймиліша!

В цілім світі найрідніша!

- Хто нас ніжить і голубить,

пестить, гладить, ніжно й любо

пригортає до серденька?

Ти, моя найкраща ненька!

Мамині руки. В. Грінчак

Мамині руки – щедрі, робочі –

Втоми не знають з ранку до ночі.

Вранці, коли ще усі спочивають,

Сонце, напевно, вони піднімають.

Мамині руки – ніжні і милі –

Воду ранкову з криниці носили.

Діти плескались, діти вмивались,

Сонцю і матері щиро всміхались.

Мама. Є. Губенко

Не за синіми морями,

Не в далекій далині –

Тут, удома, біля мами

Світить сонечко мені.

До грудей мене пригорне,

Поцілує у чоло,

Щось тихенько прошепоче,

І біди як не було.

Веселі сльози. Ореста Данилюк

Свято Матері настало,

весела усмішка в нас на устах.

Квіток їй подаруємо чимало

і радість прилетить неначе птах.

Поллється пісня, наче хвиля,

з усіх маленьких уст.

Я знаю мама є щаслива:

веселі сльози по щоках течуть!

Усміхнися, сонечко, з неба, з висоти,

нашу любу матінку нам озолоти.

Ой, прилинь же, пташечко, з тихого гайку,

заспівай матусеньці пісеньку дзвінку.

Розквітайте, вийтеся, запашні квітки,

устеліть листочками мамині стежки.

Сьогодні все навкруг - не так...

Чомусь задачка - не проста,

Чомусь цукерка - не солодка,

Проміння сонячне - холодне,

І навіть запахуща диня

Чомусь не пахне зовсім нині...

У чому річ?

Скажу вам прямо:

Образилась на мене мама...

Піду пробачення попрошу -

Хай знову стане все хорошим!

Нині свято – Мамин день.

Заспіваю я пісень

для матусі.

Ще й рясних, запашних
нарву квітів польових

для матусі.

Затанцюю гопака – уприсядку

ще й млинка

для матусі.

І гукну на цілий світ,

що бажаю многих літ я

матусі!

Що кому сниться. Вадим Крищенко

Сниться полю дощик,

Картоплині – горщик,

А відерцю сниться

Копанка-криниця.

Сонце сниться вітам,

Хатці сниться брама,

А маленьким дітям

Сниться їхня мама.

Вишиванка.  Вадим Крищенко

Мама вишила мені

Квітами сорочку.

Квіти гарні, весняні:

- На, вдягай, синочку!

В нитці – сонце золоте,

Пелюстки багряні,

Ласка мамина цвіте

В тому вишиванні.

Вишиваночку візьму,

Швидко одягнуся,

Підійду і обніму

Я свою матусю.
 

Я пісень багато знаю,

я матусі їх співаю:

і колядки, і щедрівки,

і веснянки, і гаївки.

І про пташку, і про квітку,

і про те, як гарно влітку.

Це мене матуся мила

всіх пісень співать навчила.

Співаємо про маму. Інна Кульська

Ти маму нашу рідну

сьогодні привітай,

про маму нашу рідну

ти пісню заспівай.

– Про мою!

– Ні, про мою!

– Про мою і про твою –

про матусь усіх-усіх,

мам чудових, дорогих!

Нас мама любить дуже

і робить все для нас.

І ти про маму, друже,

піклуйся повсякчас!

– Про мою!

– Ні, про мою!

– Про мою і про твою –

про матусь усіх-усіх,

мам чудових, дорогих!

Можна у світі чимало зробити:

Перетворити зиму на літо,

Можна пройти крізь пустелі та хащі...

Тільки без мами не можна нізащо:

Бо найдорожче стоїть за словами:

В світі усе починається з мами!

Є немало мам на світі,

Мами добрі, мами світлі.

Та одна є наймиліша

Хто така? Скажу вам я -

Рідна матінка моя.

Біля кого найтепліше. Марія Людкевич

- Біля сонця, - шепоче поле

І стернею небо коле,

Гріє лапки журавлів,

Вигляда сімох вітрів.

- Біля варти, - каже тато, -

Коли хочеться співати,

Пізнавати сни земні

На пташиному крилі.

Біля печі, - каже дід, -

Ні печалі, ані бід,

Хоч мороз, як лютий звір,

Що прибіг з Карпатських гір.

- У перині, - дума киця, -

І вуркочеться, і спиться.

І калачиком пухнастим

Засинає біля Насті.

- Біля мами, - кажуть діти, -

Завше радісно, як літом.

Навіть вмитися сльозами

Теж найкраще біля мами.

Матусині очі.  Олеся Мамчин

На мене звернені очі:

Великі, карі, жіночі.

В своїй любові бездонні.

Магічні, як у Мадонни.

Добром налиті до краю.

Я з них наснагу черпаю.

За них я Богу молюся –

Кохані очі матусі.

Хто тебе завжди голубить… Наталія Моспан

Хто тебе завжди голубить?

Хто тебе так ніжно любить?

Доглядає, пестить, вчить

і з тобою кожну мить.

Хто вона така рідненька?

Це твоя матуся-ненька.

Кошенятко чеше вуса

Лапками двома.

На базар пішла матуся

В хаті я сама.

Вмиюсь чисто, вмиюсь біло

І тоді візьмусь за діло.

Підмету гарненько в хаті,

Молока дам кошеняті,

Своє ліжко застелю,

Квіти в горшиках поллю.

Заплету я кіски русі

І чекатиму матусі.

„Мама! Мама!” – гарне слово,

Тільки скажеш – все готове!

„Мамо, кашки!” – кашка є.

„Мамо, чаю!” – вже наллє.

„Мамо, спатки!” – вже роздітий,

І у ліжку, і укритий.

„Мамо, ніжку зав’яжи!”

„Мамо, казку розкажи!”

„Мама! Мама!” – гарне слово,

Тільки скажеш – все готове!

Дуже люблю. Катерина Перелісна

Матусю, дай ручки твої поцілую,

За шийку тебе обійму,

І щічки погладжу.

Ти знаєш, матусю,

Як дуже тебе я люблю!

І ти мене любиш, хоч я неслухняна,

Частенько і шкоду роблю.

Та ти все пробачиш,

Мене поцілуєш,

І я тебе дуже люблю!

Уклонюся! Катерина Перелісна

Гарна ти, матусю,

люба дуже, мила!

Ти мене ще змалку

звичаю навчила.

І щодня навчаєш,

як любить родину,

мову нашу гарну,

рідну Україну.

Буду українка,

як і ти, матусю,

і за ту науку

я тобі вклонюся!

Мати.  Марійка Підгірянка

Хто тебе так щиро любить,

І вбирає, і голубить,

І кладе у постіль спати?

Мати.

Хто стеріг тебе віз злого,

Відмовляв собі усього,

Щоб тобі віддати?

Мати.

Хто тебе узяв за руку

І до школи на науку

Вів, щоб розуму навчати?

Мати.

Моїй мамі. Марія Познанська

Мама люба, добра, мила...

Як іще назвать тебе?

Це ж для мене ти пошила

З шовку плаття голубе.

Ти мені читаєш книжку,

Хочеш розуму навчить.

Ляжу спати – ходиш нишком,

Все боїшся розбудить.

Захворію хоч злегенька –

Цілу ніч не будеш спать.

Тож дозволь тебе, рідненька,

За усе поцілувать.

Якщо говорити між нами... М. Пономаренко

Якщо говорити між нами,

То все починається з мами.

І казочка перша у світі,

І сонячна подорож в літо.

Найперші легенькі сніжинки

І сяюче диво - ялинка.

Від мами - і літери,

Й слово,

І зроблена разом обнова....

Якщо говорити між нами,

То все починається з мами.

Подарунок мамі. М. Пономаренко

Я гілочку мімози

Поставлю на вікні,

І квіточки жовтенькі

Всміхаються мені!

Велика таємниця

Існує поміж нами:

Цю гілочку мімози

Я подарую мамі.

Наша мати.  Ярослава Путена

Наша мати,

Як голубка сива

Любові крильцями

Усіх нас прикрила.

Мати наша,

Як сонечко ясне –

Цілий день нам світить і вночі не гасне.

Мати наша,

Як ангел з неба –

Вдень і вночі знає чого дітям треба.

Матінці.  Іванна Савицька

Матінко моя єдина!

Ти ж для мене цілий світ!

І хоч я мала дитина,

Хоч мені лиш кілька літ,

Та тебе, матусю мила,

Я кохаю над життя

І бажаю: будь щаслива,

Наче квітка весняна!