Каталог статей

Нарядилась осінь
М.Хоросницька

Нарядилась осінь
В дороге намисто,
Золоте волосся
Розплела над містом.
Кольорові фарби
Вийняла з кишені
І малює осінь
Жовтім по зеленім.
Здогадатись можна
В парку по деревах:
Є червона фарба
В неї і рожева...
Ще й відтінків різних
Безліч осінь має,
А стрункі ялини
Боком обминає...
Їй не шкода фарби
Й часу ні хвилини -
Колються нікчемні
Сосни та ялини
Ти скажи нам, сонечко,
Чом тепер не грієш,
А на жовтім листячку
Золотом яснієш?
Посміхнулост сонечко:
-Що на це сказати?!
Попросило літечко
ОСІНЬ привітати!

Осені тиха година
Данило Кононенко

День осінній на павутині
Понад ріллям проліта.
Небеса, ніби айстри сині,
А тополенька - золота.

А тополя, неначеб свчка,
У промінні стойть тремка.
Лезом точеним біля річки
Передзвонює осока.

Опадає горіх волоський,
Пахне яблуками з долин.
Відлітає в турне заморське
Журавлів традиційний клин.

Війнули зорі холодом
Володимир Свідзинський

Війнули зорі холодом.
під явором
Кружало листя в'ялого,
На досвітку опалого.

Ой мла, імла незглиблена,
Лиш ввевері
Жаріє за долиною
Кривавою шипшиною.

Ходім у сад покинутий,
Звітаємо
Пустельно позолочений,
Журбою обволочений.

Десь, може, знайдем яблуко
Незірване,
Забуте між розкритими
Розхильчастими вітами.

Осінь така мила
Павло Тичина

Осінь така мила,
осінь славна.
Осінь матусі їсти несе:
борщик у горщику,
кашка у жменьці,
скабка у пазусі,
грушки в хвартушку.
осінь така мила,
осінь славна.

Великі хмари холодом нагусли
Ліна Костенко

Великі хмари холодом нагусли,
Червоне листя падає в гаю.
Летять у вирій дуже дикі гусі,
А я слонам привіт передаю.

Пливуть осінні ожереди
Світлана Жолоб

Пливуть осінні ожереди
Через тумани і дими,
Бо вже біліють попереду
Незрушні береги зими.

Золота осінь
О. Бродський

Ще недавно в небі синім
Пролітали журавлі.
А сьогодні в безгомінні
Ходить осінь по землі.

Ніби сонцем вщерть налиті
На гілках висять плоди,
У багрянім жовтім листі
Мріють веснами сади.

І від краю і до краю,
Від двора і до двора
Золотого урожаю
Знов до нас прийшла пора.

Сперечався з сонцем сніг
А. Малишко.

Сперечався з сонцем сніг,
Вкривши в полі сто доріг:
- Щось-то в небі в тебе сухо,
Ані дощ, ані роса...
Як пошлю я завірюху, ї
Як покрию небеса!
Сам кошлатий, бородатий,
Ходить, сіє заметіль,
Ані з хати, ні до хати,
Ані в школу, ні в артіль.
Сонце виплинуло вище,
Іскри крешуть у лице.
- Ах ти, снігу-хвастунище, -
Я тебе провчу за це!
Як метне огнені ружі,
Як заблиска в три сліди, -
з снігової бороди.
Він у поле - сонце коле,
Він у ліс - гарячий спис,
Він в комірку біля школи
Шусть - зігнувся і поліз.
Ми бігом туди з урока,
Бачим: сніг, - то й ми мовчок.
Почорнілий, одинокий,
Як холодний їжачок.

Біга дощик на зорі
Л. Кудрявська

Босим
Біга дощик на зорі, -
Тому
Дзвін та плескіт у дворі.

Черевички
Град узув нові, -
Цокають
Підківки вогневі.

Йде в м`якеньких валяночках
Сніг,
І тому він
Тихший за усіх.

Осінь
Володимир Сосюра

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.

По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.
В`яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.

Жовтень
Надія Приходько

Тихо осінь ходить гаєм.
Ліс довкола аж горить.
Ясен листя осипає.
Дуб нахмурений стоїть.

Загадки:
Марія Познанська

Я - руда,
І ти руда!
Я з хвостом -
Ти без хвоста!
Я - звірятко,
ТИ - грибок,
А ім'я -
Одне на двох!
(Лисичка)

В барлогу скоро піду спати,
Щоби зиму переждати.
Коли тепло прийде назад-
І я повернуся до вас.
(Ведмідь)

Хто в хустині червоненькій
став у лісі між дубів?
Може, дівчинка маленька
назбирать прийшла грибів?

Ні, не дівчинка там стала,
Горобина виростала!
Ту хустинку гаптувала
щедра осінь золота!

Журилась під осінь
Малесенька жабка:
Уже пожовтіла у соняха шапка,
І жовтими стали листочки у клена,
А я ще і досі - зелена-зелена!